Особливості й диференціація позакласного та позашкільного навчання географії

Лекція 1

Особливості й диференціація позакласного та позашкільного навчання географії

До форм проведення навчання географії окрім урочної й позаурочної належить і позакласна, тобто чисельні різновиди позакласного навчання з географії, які є важливими складниками навчально-виховного процесу у школі.

Позакласне навчання географії будується на підвалинах добровільності, ініціативи, активності й самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів. Таке навчання надає можливість розвивати індивідуальні інтереси школярів і їхні здібності й нахили, розширювати географічний світогляд учнів і формувати у них стійкі потреби самостійно пізнавати, охороняти й примножувати елементи довкілля.

Географія як навчальний предмет має майже необмежені можливості для проведення позакласного її навчання, позаяк зміст географії щільно поєднано з навколишнім світом, соціально-економічною діяльністю людства й міжнародними і внутрішньодержавними подіями. Необхідно, щоб позакласне навчання географії не просто дотримувалося відповідної шкільної програми, а розширювало її, стимулюючи інтерес учнів до науки й сприяючи їхньому вихованню. Позакласне навчання географії відрізняється від урочного й позаурочного метою, змістом, формами-видами та особливостями проведення.

Так, дидактичними вимогами до позакласного навчання географії є його:

– спрямування на формування географічних компетенцій;

– професійне спрямування;

– екологічне спрямування;

– краєзнавче спрямування;

– системність і безперервність розвитку;

– сучасність змісту й форм-видів і підвидів позакласного навчання;

– урахування вікових і індивідуальних особливостей школярів;

– поєднання педагогічного керівництва із самостійністю й "доброю волею" учнів.

За головні педагогічні цілі здійснення позакласного навчання географії правлять:

1) розширення й поглиблення знань учнів з географії та підвищення зацікавленості цим предметом;

2) розвиток пізнавальних здібностей школярів, їхньої самостійності, географічного мислення й творчості;

3) реалізація комплексного підходу до розвитку й виховання особистості учнів;

4) виховання любові до рідного краю та Батьківщини;

5) формування екологічної культури й бережного ставлення до довкілля;

6) організація дозвілля школярів;

7) закладання основ здорового способу життєдіяльності й загартовування учнів за умов поєднання краєзнавчої роботи з туристською.

У змісті позакласного навчання слід виокремити два основні напрями, а саме:

– поглиблення основних питань змісту шкільного курсу географії, які викликають у школярів особливе зацікавлення й мають велике освітньо-виховне значення;

– формування в учнів умінь і навичок дослідницького характеру під час практичної діяльності на місцевості, при роботі з різноманітними джерелами інформації у класі й застосуванні різноманітних сучасних засобів навчання.

Слід зазначити, що в усіх випадках при позакласному навчанні географії широко

використовується краєзнавчий матеріал і формуються вміння школярів самостійно здобувати географічні знання і застосовувати їх у практичній діяльності.

У позакласному навчанні вчителі застосовують різноманітні методичні прийоми навчання географії. При цьому особливість застосування, наприклад, таких вербальних прийомів полягає у тому, що до спілкування з учнями залучаються науковці, спеціалісти-практики, учасники географічних експедицій і представники інших відповідних сфер діяльності. На позакласних же практичних заняттях учні оволодівають уміннями працювати з сучасними приладами й інструментами та вчаться ставити досліди й здійснювати природоохоронні заходи.