Засвоєння якісних прикметників дiтьми молодшого дошкiльного вiку в процесі ознайомлення з фольклором
Автор: Gala1976 • Сентябрь 28, 2019 • Магистерская работа • 18,283 Слов (74 Страниц) • 357 Просмотры
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Бердянський державний педагогічний університет
Інститут соціально-педагогічної та корекційної освіти
Кафедра дошкільної освіти
ЗАСВОЄННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ДІТЬМИ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПРОЦЕСІ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ФОЛЬКЛОРОМ
Магістерська робота
Студентки 701 групи
Заочного відділення
Спеціальності
«Дошкільна освіта»
Удуд Г.О.
Науковий керівник:
Омеляненко А.В.
Бердянськ - 2012
Зміст
Вступ | 3 |
Розділ I. Теоретичні основи розвитку словника дітей молодшого дошкільного віку | |
1.1. Психолого-педагогічний аспект вивчення словника дітей молодшого дошкільного віку | 6 |
1.2. Характеристика різних жанрів фольклору | 21 |
Розділ П. Експериментальна методика розвитку словника дітей молодшого дошкільного віку в процесі ознайомлення з фольклором | |
2.1. Мета, завдання та методика констатуючого експерименту | 28 |
2.2. Загальна характеристика експериментального навчання | 48 |
2.3. Аналіз результатів навчання | 65 |
Висновки | 72 |
Література | 73 |
ВСТУП
Актуальність дослідження. Важливим завданням мовленнєвого розвитку дошкільників є робота над змістовою стороною мовлення. У теорії дошкільної педагогіки питання методики словникової роботи представлені досить повно, однак, як показують психолого-педагогічні дослідження, багато дітей дошкільного віку мають труднощі в підборі адекватних лексичних засобів при побудові зв'язного висловлювання, тому що в процесі мовленнєвого виховання не завжди враховуються особливості семантичного розвитку кожної дитини. У методиці розвитку мовлення широко висвітлюються питання активізації словника дітей дошкільного віку. При цьому проблема усвідомлення дошкільниками семантичної сторони слова, зокрема збагачення якісними прикметниками словника дітей, що відображає кількісну сторону розвитку словника, вимагає подальшого вивчення.
Вчені А.Богуш, Н.Гавриш, Н. Іванова, А.Іваненко відзначають певні труднощі у виявленні рівня розвитку семантичної сторони мовлення у дітей четвертого року життя, які викликані такими причинами: швидкою стомлюваністю дітей, нездатністю до виокремлення істотних ознак ситуації, невідповідністю оволодіння фонетичним і змістовим планом слів. Це ще раз підкреслює необхідність створення методики, що дозволяє адекватним чином діагностувати стан розвитку семантики слова в мовленні дітей четвертого року життя, а також формувати в їхній мовленнєвій свідомості систему семантичних одиниць і відносин, спираючись на усвідомлення ними сформованих і функціонуючих семантичних шкал, що відбивають постійну тенденцію дітей цього віку порівнювати і протиставляти предмети, явища та їх характеристики.
Проблема розвитку семантичної сторони слова в процесі розвитку мовлення молодших дошкільнят тісно пов’язана з трьома взаємозалежними аспектами: лінгвістичним , психологічним і педагогічним.
Лінгвістичний аспект дозволяє розглядати семантику слова як один із проявів системного характеру мовлення і його лексичного рівня (Ф. де Соссюр, О.Потебня, М.Покровський, Л.Щерба, Н.Шанський).
Психологічний аспект проблеми ґрунтується на закономірностях розвитку мови дошкільників, які були сформульовані в працях Л.Виготського, С.Рубінштейна, О.Леонтьєва, Д.Ельконіна, О.Запорожця, Ф.Сохіна. Розвиток мови в онтогенезі вони оцінюють як результат генералізації мовних явищ і як з'єднання різних ліній психічного розвитку (мислення, пам'ять, емоції, уява).
...