Формування музично-естетичноi культури молодших школярiв

ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО–ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Мандрусь Т.В., здобувач ступеня вищої освіти «бакалавр»

Науковий керівник: Онофрійчук Л.М., канд. пед. наук, доцент

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Концептуальною ідеєю змісту освіти є цілісний естетичний розвиток особистості. Дослідження вчених свідчать про важливість розвитку емоційного світу особистості для її подальшого життя і діяльності, для інтелектуального, морального та естетичного росту.

Музично-естетична освіта в Україні – це взаємодія закладів, які створюють, накопичують та зберігають досвід національного музичного мистецтва, що передається з покоління в покоління. У процесі навчання учні мають долучатися до різних видів мистецтва, пізнавати своєрідність вітчизняної культури. Настав час докорінного розвитку української культури, освітнього оновлення та збагачення її змісту, який виконує виховну, пізнавальну та естетичну роль.  

Розробка проблеми формування особистості вимагає вивчення теорії та практики музично-естетичного виховання та врахування всього надбання минулих років.

Процес естетичного виховання школярів шляхом залучення до мистецтва досліджували видатні психологи, педагоги, мистецтвознавці минулого: А. Макаренко, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський, М. Таборідзе та ін., а також сучасні вчені – І. Бех, В. Бутенко, О. Комаровська, Н. Миропольська, О. Олексюк, Г. Падалка, Г. Шевченко.

Вітчизняні педагоги, музичні діячі, композитори досліджували процес становлення та розвитку музично-естетичного виховання в Україні. Ахшарумов Д., Вахнянин А., Людкевич С., Матюк В., Миропольський С., Сокальський П. підтвердили значення музичного мистецтва у вихованні молодого покоління та зробили значний внесок у розвиток музичної освіти.

Викладання музики в школах є органічною частиною української системи музично-естетичної освіти. Розвиток і збагачення музично-творчих здібностей, формування навичок сприйняття музики та ставлення інтересу учнів до музичного мистецтва у формі класних, позакласних і позашкільних робіт має здійснюватися в продуманій системі[3, c.37].

Естетична культура особистості є складним якісним утворенням, що передбачає знання законів краси, здатність естетичного сприйняття навколишнього світу, естетичні прагнення в зовнішньому вигляді, культурі побуту, в утвердженні прекрасного в людині, природі, речах та художніх творах.

Естетична культура є критерієм естетичної вихованості особистості, вона сприяє формуванню іншої якості мислення. За словами В. Сухомлинського краса є гімнастикою душі — вона випрямляє наш дух, нашу совість, наші почуття і переконання. Краса – це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки йому так чи інакше ставишся сам до себе».

Важливе місце в педагогічних ідеях минулого посідають рекомендації щодо створення умов для розкриття природних здібностей дітей: збагачення їхнього чуттєвого досвіту, розвитку спостережливості, уяви, фантазії, включення у процес естетичного виховання. Сьогодні ці положення набули особливого значення. Інтерес до музики, захопленість музикою та любов до неї є необхідною умовою для того, щоб музичне мистецтво широко розкривало свою красу дітям та відігравало виховну та пізнавальну роль у підростаючого покоління.

У 90-ті роки XX ст. в Україні було розроблено кардинальні положення про закономірність процесу музично-естетичного виховання підростаючого покоління, створення концепції виховання особистості засобами музичного мистецтва. Музично-педагогічна думка розвивалася у двох напрямах:

1. впровадження в практику музично-естетичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах концепції, яка реалізовувалась на засадах української культури і визначала головну мету музичної освіти: формування музичної культури школярів, як невід’ємної частини духовної культури особистості;
2. розвиток і узагальнення педагогічних процесів у сфері музично-естетичного виховання [4, с.3].

На сьогоднішній день освіта в Україні спрямована на формування емоційно-естетичного досвіду особистості. Це зумовлено важливістю акцентувати увагу на сучасних зразках музичного мистецтва та є важливою причиною розширення діапазону музично-слухових вражень школярів – від сприйняття сучасної музики до розуміння краси та досконалості класичного музичного мистецтва.