Пропозиції щодо підвищення продуктивності праці компанії «Український консервний дім»

ЗМІСТ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що розглядаючи вцілому економіку України, то серед низки ключових проблем економіки України можна виділити – низька продуктивність праці, неефективне використання усіх видів ресурсів, низький техніко-технологічний рівень виробництва, неконкурентоспроможність основних видів вітчизняної продукції, низька частка високотехнологічної продукції, низький рівень оплати праці переважної більшості найманих працівників країни, низька якість життя. Активізація людської праці, як свідчить історія людства, є головною умовою досягнення позитивних зрушень у добробуті населення і господарчому розвитку країни.

Без зростання продуктивності людської праці є неможливим забезпечення конкурентних переваг країни, її сталий економічний розвиток в умовах всеохоплюючої глобалізації. Звичайно, йдеться, передусім, про працю сучасного працівника, що ґрунтується на новітніх знаннях, досягненнях науки і техніки, застосуванні засобів механізації, автоматизації, комп’ютеризації тощо. Багатогранна проблема підвищення продуктивності праці стала предметом уваги багатьох зарубіжних дослідників, зокрема – Д. Сінка, Ф. Тейлора, Г. Емерсона, Б. Генкіна, Р. Колосової, Р. Яковлєва та ін. Серед українських дослідників істотний внесок у вивчення цієї проблеми внесли А. Ревенко, А. Колот, Т. Заяць, Г. Кулікова, О. Грішнова та ін.

Трудові ресурси підприємства є однією з основних складових всього виробничого процесу. Сьогодні більшість підприємств розглядають свій кадровий потенціал як найбільш цінний капітал фірми, так як він являє собою найважливіший компонент будь-якого бізнесу. Основним показником, що характеризує ефективність використання трудових ресурсів підприємства, є продуктивність праці.

Продуктивність праці – це ефективність затрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на одиницю продукції. Зростання продуктивності праці означає збільшення кількості продукції, виробленої за одиницю часу, або економію робочого часу, витраченого на одиницю продукції.

Продуктивність праці може характеризуватися витратами як живої, так і сукупної (живого і матеріалізованого) праці. З розвитком виробництва частка живого праці зменшується, а частка минулої праці збільшується, але збільшується так, що загальна сума праці, яка полягає в товарі, зменшується. В цьому і полягає сутність підвищення продуктивності суспільної праці. У зв'язку з швидким зростанням в умовах науково-технічного прогресу частки витрат уречевленої праці в загальних сукупних його витратах зростає значення економії уречевленої праці в господарстві.