Статистичнi методи управлiння якiстю продукцii

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Інститут економіки і менеджменту

Кафедра менеджменту організацій

[pic 1]

Лабораторна робота № 5

з дисципліни: «Операційний менеджмент»

на тему : «СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ»

Варіант 12

Виконав

Ст. гр. МЕ-31

Перевірив:

к.т.н., доцент кафедри МО

Сорочак О.З.

Львів – 2020

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

          Мета даної роботи – засвоїти призначення і методи статистичного регулювання технологічного процесу з допомогою контрольних карт. Ознайомитися з основними типами контрольних карт та сферами їх застосування. Навчитися будувати діаграму Парето.

         В процесі виконання роботи студенти закріпляють також навички з експлуатації персональних електронних обчислювальних машин – ПЕОМ та побудови контрольних карт в середовищі програмного пакету STATISTICA.  

ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

        Ефективним засобом підвищення якості промислової продукції є статистичне регулювання технологічних процесів.  

         Технологічний процес забезпечує власна технологічна система, яка структурно є частиною системи виробничого процесу. Технологічна система, як і будь-яка інша, має свою структуру і володіє певними властивостями. Основним завданням технологічної системи є забезпечення випуску продукції із заданими показниками якості і ритму при збереженні необхідних умов виробництва.  

         Під статистичним регулюванням технологічного процесу розуміють коректування параметрів технологічного процесу в ході виробництва за допомогою вибіркового контролю продукції, що виготовляється, для технологічного забезпечення необхідної якості і попередження браку. Методи статистичного регулювання якості продукції дозволяють різко скоротити брак в процесі виробництва. Ці методи відрізняються простотою і наочністю, а їх застосування супроводжується веденням контрольних карт, на яких графічно відображають результати контролю.  

         Контрольна карта служить для графічного відображення рівня налаштування і точності процесу. У ній фіксують значення статистичних характеристик чергових вибірок або проб і технологічні режими.  

Контрольна карта – це графічне зображення у Декартовій системі координат множини точок, кожна з яких є значенням параметру контролю якості. У контрольній карті такими параметрами (W) можуть бути: розмах варіації (R), середня ( X ), середнє квадратичне відхилення (σ), частка значень альтернативної ознаки (d). Мета побудови контрольної карти – виявлення точок виходу процесу зі стабільного (контрольованого) стану для подальшого встановлення причин відхилення і його усунення.

Графік контрольної карти складається з вертикальної осі, на яку наносять масштаб досліджуваної ознаки якості, та горизонтальної осі, яка характеризує послідовність отриманих даних. На графіку проводять центральну лінію, яка відповідає середньому значенню ознаки якості (W), і дві лінії, які називають контрольними межами2 – верхня (ВКМ, англійською UCL (Upper Control Limit)) та нижня (НКМ, англійською LCL (Lower Control Limit)).

У ситуації, коли існують сигнали контрольної карти, персонал може вживати певні дії з регулювання процесу. Така дія регулювання може бути у формі:

• обстеження джерел причин, що встановлюються;
• налагодження процесу на бажаному рівні;
• призупинення процесу.

Існують три основні типи контрольних карт:

• контрольні карти Шугарта;
• контрольні карти приймального контролю;
• адаптивні контрольні карти.

Контрольні карти Шугарта здебільшого застосовують для того, щоб оцінити наявність стану статистичного контролю.

Приймальні контрольні карти призначені для встановлення відповідності виготовленої продукції існуючим вимогам.

Адаптивні контрольні карти використовують для того, щоб регулювати технологічний процес за допомогою передбачення тенденцій його розвитку і вироблення заздалегідь налагоджень на основі передбачень.

Ще одним графічним інструментом в управлінні якістю є діаграма Парето. Дана діаграма названа на честь відомого італійського економіста та соціолога Вільфредо Парето. Вона дає можливість визначити основні причини виникнення дефектів і зосередити на них увагу. Принцип побудови діаграми Парето ґрунтується на так званому правилі Парето 80/20, яке застосовують до якості продуктів і полягає у такому – більшість усіх дефектів викликана незначною кількістю причин. Досвід показує, що найбільша абсолютна і відносна кількість дефектів викликана дією незначної кількості причин відносно їх загальної 13 кількості. Звичайно це 2-3 причини, через які виникає 60-80% усіх невідповідностей.