Етапи формування компетентності в аудіюванні

Етапи формування компетентності в аудіюванні

Формування КА передбачає набуття учнями знань, формування аудитивних навичок і розвиток аудитивних умінь, а також удосконалення психофізіологічних механізмів аудіювання.

Формування аудитивних навичок (слухових, лексичних, граматичних) сприяє формуванню автоматизованих складових аудіювання, що скорочує впізнавання та ідентифікацію мовленнєвих сигналів до рівня одномоментного симультанного впізнавання. Розвиток аудитивних умінь уможливлює розвиток здатності учня проникати у смисл аудіотексту з різними рівнями його розуміння.

Навчальним матеріалом для формування КА служать мовленнєві одиниці різних рівнів: фрази, понадфразової єдності, тексту. Розвиток аудитивних умінь здійснюється поетапно: на кожному етапі опрацьовуються мовленнєві одиниці різних рівнів.

Етап формування КА на рівні фрази передбачає навчальні дії, спрямовані на розуміння аудіоповідомлень, побудованих на знайомому матеріалі; розуміння аудіоповідомлення з незнайомим мовним матеріалом; розпізнавання початку аудіоповідомлення та його завершення.

Етап формування КА на рівні понадфразової єдності передбачає навчальні дії, націлені на розуміння монологічного аудіоповідомлення, побудованого на знайомому матеріалі; мінідіалогів з визначенням характеру взаємодії співрозмовників шляхом віднесення сприйнятого діалогу до одного з відомих учням функціональних типів.

Етап формування КА на рівні тексту передбачає навчальні дії, які мають на меті розуміння:

• монологу, побудованого на знайомому матеріалі, шляхом поділу тексту на смислові частини;
• діалогу, побудованого на знайомому матеріалі, із завданням визначити кількість учасників бесіди та їхні характеристики;
• зв’язного тексту, побудованого на знайомому матеріалі, з передбаченням його змісту за заголовком, придумування іншого заголовка чи вибір із запропонованих заголовків найбільш прийнятного, вибір із запропонованих речень, які (не)відповідають змісту тексту;
• зв’язного тексту, який містить незнайомі лексичні одиниці, про значення яких можна здогадатися за співзвучністю з рідною мовою (опора на здогадку, мовленнєвий досвід); за контекстом, в опорі на смислові зв’язки;
• зв’язного тексту, побудованого переважно на незнайомому матеріалі, але з виділенням спеціальних перешкод для аудіювання з метою їх подолання шляхом перепитувань, прохання уточнити сказане.

Виокремлюють три етапи роботи з аудіотекстом: 1) дотекстовий етап, 2) текстовий етап та 3) післятекстовий етап.

Цілями першого – дотекстового етапу є:

• зняття учителем мовних і смислових труднощів аудіотексту;
• прогнозування школярами змісту аудіотексту за його назвою, ілюстрацією, ключовими словами, першим / останнім реченням / абзацом тощо;

На другому – текстовому етапі учні слухають аудіотекст у контексті сформульованої вчителем комунікативної настанови.

Змістом третього – післятекстового етапу є контроль розуміння (загальне, вибіркове, повне) змісту аудіотексту.

Формування складових КА та розвиток його мовленнєвих механізмів здійснюється у цілісній системі вправ.