Контрольна робота з "Логіка"

МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з навчальної дисципліни

«Логіка»

Виконав

студент 1 курсу

факультету №2 ННІЗДН

за напрямком підготовки «Право»

Варіант 5

1. Що таке імовірнісне міркування? Як співвідносяться поняття «недедуктивне міркування», «правдоподібне міркування», «імовірне міркування»? Порівняйте дедуктивні міркування і недедуктивні міркування

2.        Умовивід із складних суджень: зробіть висновок, назвати тип та модус (де це потрібно) умовиводу. Побудуйте його схему. Якщо висновок з необхідністю не випливає, вкажіть, чому.

Судження може бути простим, або складним. Судження “П. • відмінник” є простим судженням. Отже.

3.Дедуктивні умовиводи. Простий категоричний силогізм.

1. Що таке імовірнісне міркування? Як співвідносяться поняття «недедуктивне міркування», «правдоподібне міркування», «імовірне міркування»? Порівняйте дедуктивні міркування і недедуктивні міркування

Імовірне міркування – це одне із назв правдоподібного  міркування. На мою думку імовірне міркування – це коли ти сам вигадуєш імовірний напрямок розвитку події не схиляючись на якісь факти або докази які суперечать закону. Термін  "правдоподібність" означає подібність, подобу з істиною, і на цій підставі в традиційній логіці правдоподібні міркування різко протиставлялися дедуктивним міркуванням умовиводів. У той час як дедуктивний умовивід повністю переносить істинність посилок на укладення, і його результат виявляється достовірно істинним, посилки правдоподібного міркування лише з тим або іншим ступенем ймовірності підтверджують висновок. Цей ступінь підтвердження не залишається постійною, а змінюється в міру встановлення нових фактів, що підтверджують або навіть спростовують висновок. Ця обставина показує тісний зв'язок правдоподібних міркувань з гіпотезами, передбачення яких мають також імовірнісний характер. Незважаючи на імовірнісний характер своїх висновків правдоподібні міркування за своєю структурою, спрямованості руху думки, області застосування значно відрізняються один від одного. У зв'язку з цим виникає необхідність спеціального обговорення найбільш поширених форм правдоподібних міркувань, до яких поряд з індукцією відносяться умовиводи за аналогією і статистичні висновки.

Недедуктивне (правдоподібне) міркування — це міркування в якому зв’язок між засновками та висновком не спирається на логічний закон і в якому істинність засновків не гарантує істинності висновку. Це означає, що за допомогою правдоподібних міркувань можна обґрунтувати лише певний ступінь ймовірності тези. Довести істинність тези, спираючись на схеми правдоподібних міркувань, неможливо.

Недедуктивне міркування, правдоподібне міркування, імовірне міркування вони всі схожі за свою структурою тому, що недедуктивне міркування та імовірне міркування вони відносяться до інтерпретації правдопобідного міркування . В них зв'язок між засновками та висновкам не  спирається на логічний закон і в якому істинність засновків не гарантує істинності висновку.

Дедуктивне міркування відрізняється від не дедуктивного міркування тим, що дедуктивне міркування спирається на закон і між засновками і висновком існує відношення логічного слідування на відмінно від не дедуктивного міркування. Так як не дедуктивне міркування це є протилежний бік дедуктивного міркування. У цих двох міркувань може бути однаковий висновок але дедуктивне міркування буде спиратись на закон і у нього із істинних засновків завжди отримують істинний висновок на відмінно від не дедуктивного міркування.