Геотнформационніе технологии в туризме

Вступ

В туристичній галузі є доволі багато дослідницьких та прикладних задач, в процесі вирішення яких потрібно приймати рішення щодо взаємного положення об’єктів в просторі, прокладання маршрутів, визначення їх довжини та складності, вибору оптимального маршруту тощо. Сучасні засоби аналізу територіального розміщення об’єктів базуються на використанні геоінформаційних технологій (ГІТ).

Туризм безпосередньо пов’язаний з просторово-орієнтованими об’єктами. Протягом декількох років геоінформаційні технології використовуються менеджерами туризму для вирішення задач відображення туристичної привабливості регіону, або окремих туристичних та екскурсійних маршрутів, аналізу різних аспектів розвитку області в окремих регіонах або державах, оптимізації фінансових і трудових ресурсів, які задіяні в туристично-рекреаційній сфері, мінімізації ризику для життя, здоров’я людей або навколишнього середовища тощо.

Актуальність теми. Основними задачами, що вирішуються з допомогою туристичних ГІТ є: створення електронних версій популярних туристичних маршрутів; визначення місцезнаходження туристів, туристичних обʼєктів, транспортних засобів тощо; прокладання туристичного маршруту; супровід туриста під час подорожі; планування подорожі; віртуальний туризм, 3-D версії туристичних обʼєктів; тематичні цифрові карти; поширення інформації про туристичний обʼєкт; аналіз туристичних потоків та просторового розподілу туристичних ресурсів; пошук різнорідної інформації з галузі туризму. Активне використання цих можливостей здатне значною мірою вплинути на оптимізацію та розвиток туристичної діяльності держави.

Питання про можливості використання геоінформаційних технологій в сфері туризму висвітлені в ряді праць українських та зарубіжних вчених. Серед них – Б. Бусигін, О. Дишлик, Г. Багієв, А. Виноградов, А. Дурович, В. Квартальнов, М. Морозов, С. Мельниченко, Є. Ромат, М. Скопень, Т. Ткаченко та інші.

Метою дослідження є визначення основних переваг та можливостей використання геоінформаційних технологій в сфері туризму та розвитку туристичної інфраструктури.

Для досягнення цієї мети було поставлено наступні завдання:

Вивчити принцип роботи геоінформаційних технологій.

Визначити місце ГІС серед інших інформаційних технологій та їх взаємозв’язок.

Встановити завдання, які можна вирішити за допомогою геоінформаційних технологій

Визначити можливості застосування геоінформаційних систем в туристичній сфері.

Предметом дослідження є теоретичні засади розвитку й поширення геоінформаційних технологій в туризмі.

Об’єктом дослідження є діяльність щодо застосування геоінформаційних систем в туристичній сфері України.

Для виконання цієї роботи було застосовано такі методи як теоретичний аналіз, синтез ,метод наукового огляду, порівняння, дедукції та узагальнення.

1. Теоретичні засади розвитку й поширення геоінформаційних технологій в туризмі

1. Місце геоінформаційних систем серед інформаційних технологій

Аналізуючи стан та враховуючи просторовий аспект туризму, дуже перспективним є застосування сучасних геоінформаційних технологій. На сьогодні ГІС в туристичній галузі використовуються в основному для підготовки туристичних карт, буклетів і іншої друкованої продукції. У той же час, для територій, що володіють унікальним природним потенціалом або що мають історико-культурне значення, важливою є розробка геоінформаційних систем з метою створення інтерактивних картографічних Інтернет ресурсів в туристичній галузі.

Географічні інформаційні технології є настільки корисними і популярними, що привернули увагу Всесвітньої Туристичної Організації, яка, серед різноманітних заходів, планує створення глобальної мережі обміну туристичною інформацією, яка б об’єднала існуючі регіональні системи в єдину міжнародну мережу. В даній статті висвітлюються деякі аспекти впровадження та сучасні перспективи застосування географічних інформаційних систем в туристичній галузі.

Географічна інформаційна система (geographic information system, GIS), ГІС - інформаційна система, що забезпечує збір, зберігання, обробку, доступ, відображення і розповсюдження просторово-координованих даних просторових даних).