Медiацiя в Украiнi: проблеми теорii та практики

УДК 347.965.42(477) 2

МАЗАРАКІ Наталія,

к. ю. н., доцент кафедри міжнародного приватного, комерційного та цивільного права КНТЕУ

МЕДІАЦІЯ В УКРАЇНІ:

ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ

Проаналізовано напрями правового регулювання процедури медіації як сучасного методу вирішення юридичних спорів з огляду на позитивний закордонний досвід, міжнародні зобов'язання України та потребу покращання вітчизняної системи вирішення юридичних спорів. Визначено шляхи удосконалення правового регулювання процедури медіації у нашій державі.

Ключові слова: правовий конфлікт, юридичний спір, медіація, процедура медіації, медіатор.

Мазараки Н. МеДиация в Украине: проблемы теории и практики. Проанализированы направления правового регулирования процедуры меДиации в качестве современного метоДа разрешения юриДических споров, учитывая положительный зарубежный опыт, межДунароДные обязательства Украины и необходимость улучшения отечественной системы разрешения юриДических споров. Определены пути совершенствования правового регулирования процеДуры меДиации в нашей стране.

Ключевые слова: правовой конфликт, юридический спор, медиация, процедура медиации, медиатор.

Постановка проблеми. Правові спори та конфлікти є невід'ємною частиною життя суспільства. І завдання держави - створення умов для вирішення спорів та захист охоронюваних законом прав та інтересів громадян. Вітчизняний та міжнародний досвід свідчить, що запровадження альтернативних методів врегулювання спорів поряд із системою правосуддя є найефективнішою передумовою вирішення правових конфліктів та спорів. Більше того, на сьогодні система правосуддя в Україні має низку істотних недоліків: велика завантаженість судів, тривалість і складність судового процесу, значні судові витрати, недостатня розвиненість механізмів змагальності та рівності сторін у процесі, гласність судового розгляду, що призводить до розголошення конфіденційної інформації, брак загальноприйнятних критеріїв справедливості. З огляду на це, рішення суду породжують негативну реакцію у сторін, як наслідок, спір припиняють силовим шляхом або в інший спосіб, але не вирішують.

© Мазаракі Н., 2016

Г\ •        •                 •        •                 ^[1]        •

Згідно із результатами соціологічних опитувань судовій системі не довіряють близько 80 % громадян, такий самий відсоток громадян впевнений у корупційності судової системи [1].

Зазначене разом із міжнародними зобов'язаннями України спонукає до запровадження нових методів вирішення спорів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наразі серед науковців та юристів-практиків зріс інтерес до питань правового регулювання процедур альтернативних методів вирішення спорів. Слід виокремити роботи С. Ф. Демченка [2], Г. І. Козирєва [3], В. В. Рєзнікової [4], А. П. Гаврилішина [5], Є. Р. Бершеди [6], у яких автори зазначали позитивні риси процедури медіації порівняно з судовим порядком вирішення спорів. Водночас аналіз аспектів відповідності українських законопроектів щодо процедури медіації європейському досвіду не проводили. Немає й комплексного аналізу процедури медіації як ефективного методу вирішення спорів.

Мета. Визначення головних засад запровадження процедури медіації у вітчизняній правовій системі, з'ясування міжнародних зобов'язань України у цій сфері, аналіз принципів та переваг медіації як альтернативного вирішення господарських спорів.

Матеріали та методи. Під час опрацьовування окресленої теми використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: формально-логічний - для тлумачення змісту медіації як одного із видів вирішення спорів; компаративістський - для здійснення порівняльної характеристики різних способів виходу із складних ситуацій; соціологічний - для аналізу соціальної зумовленості процедури медіації; інструментальний - для вирізнення складових процедури медіації як інструментів роботи медіатора; аксіологічний - для визначення норм і цілей поведінки сторін конфлікту; кліометричний - для розгляду історичного досвіду вирішення конфліктів за участю посередника.