Лобізм. Його зміст та форми
Автор: Влад Заниздра • Апрель 7, 2020 • Реферат • 2,281 Слов (10 Страниц) • 544 Просмотры
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Спеціальність «Політологія»
РЕФЕРАТ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
“ТЕОРІЯ СУСПІЛЬНОГО ВИБОРУ”
НА ТЕМУ:
«ЛОБІЗМ, ЙОГО ЗМІСТ І ФОРМИ»
Студента 2 курсу 1 групи
Заніздри Владислава Віталійовича
Викладач:
Маслов Анатолій Олександрович
Київ 2020
Зміст
- Вступ
- Розділ 1: «Історія лобізму та уявлень про нього»
- Розділ 2: «Сутність, завдання, види та форми лобізму»
- Розділ 3: «Роль та регулювання у лобізму сучасному світі»
- Висновки
- Список використаних джерел та літератури
Вступ
Лобізм – невід’ємний інститут політичного та правового життя сучасного світу, що грає важливу роль у процесі узгодження суспільних, політичних, економічних інтересів. Фактично, лобізм – це захист своїх інтересів певною соціальною групою через вплив на державних службовців різних рангів. Це явище притаманне всім суспільним, економічним, політичним системам, бо фундаментом його є природне людське прагнення до покращення свого становища. Лобізм як явище досягає високого рівня розвитку за умов функціонування у суспільстві демократичних механізмів. Це пояснюється появою значної кількості на основі принципу плюралізму груп тисків, груп інтересів. Але у зв’язку із тим, що державний апарат не у змозі одночасно та у повній мірі задовольнити інтереси певних осіб чи їх груп, фактично, з’являється черговість та пріоритетність інтересів. Звідси і виникає прагнення різних груп та прошарків суспільства упливати на дії держави, змінювати політику на свою користь, стимулюючи державницький апарат приймати вигідні для себе рішення.
У межах пострадянського простору, зокрема, в Україні поняття «лобізм» має більшою мірою негативне значення. Це пов’язано із стереотипними уявленнями щодо функціонування політичних систем за умов демократії у рамках розвиненого капіталістичного суспільства або їх повною відсутністю. В уявленні середньостатистичного українця лобіювання - це процес згубний і непотрібний і завжди асоціюється із корупцією. Дійсно на практиці лобіювання може передбачати фінансове заохочення, але такими механізмами воно не обмежується. Проблему знаходження межі між лобіюванням та корупцією можна вирішити лише юридичною регламентацією таких процесів. Захист інтересів – явище закономірне та природне, тому виникає питання про доцільність заборони лобізму. Урешті решт, у відповідності до сучасних уявлень про демократію вибори депутатів та отримання ними певних повноважень у глобальному розумінні є теж лобізмом у відношенні до своїх виборців.
Дослідження та висвітлення явища лобізму є актуальним на нинішній момент, адже Україна – це держава, що проходить процес становлення розвиненої демократичної системи, побудови громадянського суспільства західного зразка. Для досягнення такої мети необхідно у тому числі й урегулювати та обмежити корупцію, створити механізми впливу громадян, юридичних осіб на політику. А це у свою чергу можливо зробити за рахунок уведення у правове поле процесів лобіювання. Світовий досвід розвинених країн (наприклад, США, Канада), що є зразками демократичних систем показує, що інститут лобізму удало функціонує у регламентованих законом рамках.
У рамках реферату будуть висвітлені історичні аспекти розвитку явища лобізму та уявлень політичних мислителів про нього; теоретичні риси, якості, завдання, форми та сутність лобізму; особливості функціонування та правового регулювання лобізму у деяких країнах розвиненої демократії.
Розділ 1: «Історія лобізму та уявлень про нього»
Поняття «лобізм» бере основу із свого першого семантичного значення від англійського слова «lobby» - кулуари, де і відбувалися домовленості щодо просування інтересів. Першочергово це слово означало місце для прогулянок священнослужителів, а уже у 17 столітті означало коридор для прогулянок представників Палати общин у Англії. Відповідно це слово розповсюдилося і на Американський континент, але із виключно політичним забарвленням.
...