Застосування норм права як специфічна форма його реалізації

Застосування норм права як специфічна форма його реалізації

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….3

Розділ 1.Теоретико-правові аспекти реалізації норм права…………………6

1.1. Сутність та ознаки реалізації норм права………………………………..6

1.2. Методи та форми реалізації норм права………………………………..11

Розділ 2. Загальна характеристика застосування норм права як особливої форми реалізації норм права…………………………………………………15

2.1.Поняття, ознаки та функції застосування норм права………………….15

2.2. Форми та підстави для застосування норм права………………………18

2.3. Особливості механізму застосування норм права ……………………..20

Висновки………………………………………………………………………25

Список використаних джерел………………………………………………..27

ВСТУП

Актуальність теми в першу чергу полягає в тому, що норми права є тими загальнообов’язковими правилами поведінки, які відповідають за забезпечення миру та порядку в суспільстві та державі, а також регулюють відносини між людьми і забезпечуються відповідними державними гарантіями.

Розвиток теорії держави і права в Україні потребує критичного переосмислення його фундаментальних категорій. До категорій, які потребують поглибленого дослідження, відносяться і норми права, які виступають фундаментом, основою для законодавця та є обов’язковими для суспльства.

Норми права впливають на всі сторони життя громадян. Завдяки нормам права регулюються соціально-економічні, політичні, трудові, сімейні та інші правовідносини.

На сьогодні існує значна кількість форм реалізації норм права, усі вони мають свої особливості та специфіку, проте, серед них варто виділити таку форму, як застосування норм права. Застосування норм права має свої особливості, здійснюють таке застосування спеціально уповноважені державні органи або уповноважені державним органами особи. Безперечно, правові норми є невід’ємним елементом правової системи України. Завдяки ним регулюється достатньо широке коло суспільних відносин, конкретизується та деталізується дія законів та інших правових органів державної влади та місцевого самоврядування.

Отже, на всіх етапах розвитку української державності право було важливим та ефективним регулятором суспільством. І на сьогодні його зміст та вага залишаються не змінними. Реалізація норм права є важливою складовою демократичного суспільства. В українському суспільстві, яке знаходиться на шляху євроінтеграції, а відтак постійному реформуванню, застосування норм права відіграє ключове значення, що власне і актуалізує дану роботу.

Метою роботи є визначити особливості застосування норм права як однієї із визначальних форм його реалізації.

Відповідно мета роботи передбачає виконання наступних завдань:

• визначити сутність та виокремити ознаки реалізації норм права;
• розглянути методи та форми реалізації норм права;
• розкрити ознаки та функції застосування норм права;
• дослідити сутність форм та підстав для застосування норм права;
• навести особливості механізму застосування норм права.

Об'єктом дослідження є норми права як специфічна форма його реалізації.

Предметом дослідження є застосування норм права як одна із ключових форм реалізації норм права.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є сукупність прийомів і методів наукового пізнання. Вибір методів дослідження обумовлений особливостями його об’єкта та предмета, а також метою та завданнями. У роботі використані такі методи:

• логіко-семантичний - для визначення сутності та виокремлення ознак реалізації норм права  (підрозділ 1.1);
• порівняльно-правовий для розгляду методів та форми реалізації норм права (підрозділ 1.2);
• формально-юридичний, індукції та дедукції – для розкриття ознак та функцій застосування норм права, а також для дослідження сутності форм та підстав для застосування норм права (підрозділ 2.1; 2.2);
• системно структурний – для наведення особливостей механізму застосування норм права (підрозділ 2.3).

Науково-теоретична основа виконання дослідження Фундаментальні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених дають уявлення про істотні переваги норм права, як ключової форми його реалізації. Доцільно виділити таких дослідників:  Гнатюк М.Д., Гусарєв С.Д., Донченко О.І., Дума В.В., Кельман М.С., Лазнюк Н.В. Легка О.В., Піголкин А.С., Подпіснов Д.С., Рабінович П.М., Скакун О.Ф., Теремцова Н.В., Цвік М.В. та багато інших.