Поживні речовини як фактор вегетації рослин

ПОЖИВНІ РЕЧОВИНИ ЯК ФАКТОР ВЕГЕТАЦІЇ РОСЛИН

1. Забезпеченість ґрунтів поживними речовинами.

2. Екологічні фактори.

3. Фізико-хімічні властивості ґрунту.

4. Взаємодія поживних речовин. Ємкість поглинання рослин.

Література

1. Паламарчук В.Д. Системи сучасних інтенсивних технологій (2-ге видання виправлене та доповнене): Навчальний посібник. / Паламарчук В.Д., Поліщук І.С., Єрмакова Л.М., Каленська С.М. – Вінниця: ФОП «Рогальська І.О.», 2012. – 370 с.

2. Городецький О.С. Системи сучасних інтенсивних технологій: посібник до проведення практичних і самостійних робіт студентами агробіотехнологічного факультету за кредитно-трансферною системою навчання / О.С. Городецький, Р.В. Коваленко. – Київ: КНТ, 2017. – 64 с.

3. Сучасні технології в рослинництві та умови їх реалізації. Центр наукового забезпечення агропромислового виробництва Вінницької області. – Вінниця, 2000. – 92 с.

4. Земельні ресурси. Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%.

5. Пропозиція - Головний журнал з питань агробізнесу. Джерело: https://propozitsiya.com/ua/zabezpechenist-gruntiv-ukrayini-dostupnimi-roslinam-formami-elementiv-zhivlennya.

6. Фізико – хімічні властивості ґрунту. Джерело: https://studfile.net/preview/5607487/page:10/.

Ґрунтовий покрив України неоднорідний – відрізняється за рівнем природної й ефективної родючості. Переважна більшість ґрунтів, особливо чорноземи лісостепової та степової зон країни, мають високий валовий запас основних елементів живлення рослин, але реалізація потенційної їхньої родючості стримується низкою природних та соціально-економічних чинників.

В польових дослідженнях встановлено, що рослини використовують тільки частину поживних речовин, внесених у ґрунт. Середні коефіцієнти використання рослинами азоту з ґрунту коливаються в межах 40-60 %, фосфору – 10-20 % і калію – 20-40 % . На ці величини впливають фактори:

- забезпеченість ґрунту поживними речовинами;

- екологічні фактори;

- фізико-хімічні властивості ґрунту;

- взаємодія поживних речовин;

- ємкість поглинання рослин.

1. Забезпеченість ґрунтів поживними речовинами.

Азотний стан ґрунтів

Наявність азоту в ґрунті є одним із найважливіших показників його родючості. Як правило, у неудобреній ріллі рослинам не вистачає азоту, що міститься у ґрунті в мінеральній формі. Унаслідок цього для одержання високих урожаїв культур на всіх типах ґрунтів необхідно вносити азотні добрива. Точна діагностика азотного ґрунтового режиму дає можливість відчутно знизити непродуктивні витрати азотних добрив та зменшити їхній негативний вплив на довкілля.

Визначення запасів азоту після припинення осінньої вегетації дає змогу перейти від внесення середньої дози азотних добрив на всіх полях господарства до диференційованого підживлення залежно від рівня реальної забезпеченості ґрунту, що значно (на 10-20 %) підвищує ефективність удобрення, зменшує непродуктивні втрати азоту. Окрім того, впродовж весняно-літньої вегетації можна проводити корегування азотного живлення рослин за результатами рослинної експрес-діагностики на різних етапах органогенезу рослин.

Практично весь азот в орних ґрунтах України перебуває в негідролізованих органічних сполуках, тобто у важкорозчинній і недоступній рослинам формі.

Незалежно від вмісту гумусу або загального азоту частка мінерального азоту (найдоступнішого рослинам), становить, як правило, менш ніж 1% та визначається не стільки типом ґрунту, скільки рівнем застосування азотних добрив і насиченістю сівозміни багаторічними бобовими травами.

Підвищений або високий вміст у ґрунтах мінерального (нітратного й амонійного) азоту, безпосередньо доступного рослинам, зазвичай спостерігається за наявності трьох факторів: