«Де я?» Дaніель Деннет

У своїй роботі «Де я?» Дaніель Деннет предстaвляє філософську теорію особистocті ідентичності, презентуючи мисленнєвий експеримент, під час якого мозок від’єднали від тіла і помістили у чан, в той час як тіло мало виконати місію щодо відновлення боєголовки під поверхнею землі, адже радіація, яка виділялася вражала лише мозок. За допомогою радіозв’язку, мозок все ще пов’язаний з тілом і здатний контролювати необхідні дії. Тому далі постає питання «Де я?», якщо його мозок знаходиться в куленепробивному чані, а тіло – навпроти, то де його особиста ідентичність? Щоб знайти відповідь на це питання, він називає свій мозок Йорік, своє тіло – Гамлет, а він, його особистість, - Деннет. В ході цього експерименту він пропонує три можливі відповіді на питання «Де я?».

У першій відповіді він наводить приклад з трансплантацією мозку. Тобто, якщо двоє людей обміняються мізками і тілами, то їхній мозок у чужому тілі стверджуватиме, що це одна і та ж людина. Хоча Деннет зазначив, що більшість людей радше стануть донорами, аніж реципієнтами для операції з пересадки мозку. Однак ця відповідь його не задовільняє, адже він може бути відокремлений від свого тіла, але не від мозку.

Друга відповідь, яка йому також не сподобалася, полягає в тому, що куди б його мозок, Йорік, не пішов, Деннет завжди з ним. Тому він запропонував ще один мисленнєвий експеремент, у якому він грабує банк у Каліфорнії. І з цього постають питання: «У якому штаті його судитимуть?», «Судитимуть його мозок чи тіло?». Пізніше він припускає, що, швидше за все, його мозок, аніж тіло, буде зачинений у в’язниці.

Третя відповідь на питання «Де я?» задовільняє його найбільше, тому що він припускає, що «Деннет там, де він сам вважає». Тобто, він каже: «У будь-який момент часу людина має точку зору, а місце розташування точки зору – це також місцезнаходження людини». Як приклад, він наводить перебування людини в кінотеатрі, дивлячись кадри з американських гірок і починає лякатися. Тобто, людина переносить свою точку зору на інший предмет, в інше місце. Потім він наводить ще один приклад із вченим в лабораторії, який працює з небезпечними матеріалами. Вони можуть переносити свої  точки зору з небезпечної зони в безпечну. Він порівнює цей приклад зі своїм досвідом, коли його мозок перебуває у чані, в той час як його тіло вільно пересувається, і намагається перенести свою точку зору ззовні чану на внутрішню і заявляє, що завдання є складним для виконання.