Створення моделi сучасного випускника школи: психологiчний аспект

СТВОРЕННЯ МОДЕЛІ СУЧАСНОГО ВИПУСКНИКА ШКОЛИ: ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Одним із завдань, які вирішує школа, – формування покоління духовно, інтелектуально, психологічно підготовленого до самостійної життєдіяльності. До закінчення школи учень уже має набір особистісних рис, властивостей, має сформовану систему цінностей і життєвих пріоритетів. Які вміння, навички повинні бути притаманні ідеальному випускнику?

Кожен із нас приходить у життя з природженою здатністю жити щасливо й успішно. А ми повинні збагатити цю здатність знаннями і навичками, які допомогли б нам її реалізувати якомога ефективніше.

Р.Кіосакі

Успішна самореалізація особистості за сучасних темпів розвитку економіки усе більше залежить від суто «людських» рис: комунікативності, творчості, навченості… Така потреба змушує систему освіти шукати технології, у яких акцент робиться не на передачі максимальної кількості інформації, а на розвитку цих рис у дітей. Основною рисою таких технологій є їхня психологізація, тобто така побудова навчально-виховного процесу, за якого опанування певного обсягу знань є матеріалом для максимального розкриття особистісного, інтелектуального та творчого потенціалу дитини.

Об’єкт дослідження: учні 11 - х класів.

Завдання:

1. Дослідити когнітивну сферу старшокласників.

2. Вивчити соціальну сферу, а саме розвиток комунікативних навичок, методів ефективного спілкування.

3. Дослідити та розвинути особистісні риси випускників, прослідкувати як учні оцінюють себе та ставлення їх до різних сторін свого «Я».

4. Вивчити професійно-трудову сферу.

5. Вивчити емоційний стан старшокласників.
6. Вивчення та розвиток ціннісно-вольової сфери учнів.

7. Дослідження інформованості учнів, щодо здорового способу життя.

8. Складання психологічного портрету випускника школи.

Психодіагностичний етап

Психодіагностичний етап дає можливість вивчити сфери, які, формують гармонійну, розвинену особистість, яка буде психологічно готова до «дорослого життя».

Методи: тести, анкети, психодіагностичні методики, спостереження.

Методики дослідження:

• шкільний тест розумового розвитку учня(ШТРР);

• тест-опитувальникВ.Столін, А.Пан-тілеєва «Самоставлення до себе»;

• опитувальник професійної спрямованості Дж. Холланда;

• диференціально-діагностичний опитувальник Є. Клімова;

• методика вивчення рівня тривожності Кондаша;

• вивчення ціннісно-вольової сфери учнів;

• анкета «Дослідження інформованості учнів щодо здорового способу життя»;

• складання психологічного портрету випускника школи за допомогою анкетування та творчих моделей учнів старших класів.

Пізнавальна сфера

Дослідження та розвиток когнітивної сфери учнів. Пізнавальна сфера — це сфера розвитку знань, умінь і навичок учня, які забезпечують йому можливості спілкування та діяльності з іншими. Вона визначається не лише базовими знаннями та вміннями, але й ціннісними орієнтаціями особистості, мотивами її діяльності, її здатністю до розвитку свого творчого потенціалу умінням добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, та застосувати її для індивідуального саморозвитку і самовдосконалення.

Схема дослідження когнітивної сфери учнів
Психологічний інструментарій для вивчення когнітивної моделі учня:

Шкільний тест розумового розвитку учня.

1. Просторовий інтелект (поінформованість)

2. Вербальний інтелект (поінформованість)

3. Вербальний інтелект (зв’язки між поняттями).

4. Класифікація

5. Узагальнення

6. Математичний інтелект (математичне мислення).

Результати свідчать, що поінформованість і володіння поняттями із різних знань на достатньому рівні. Рівень вербального мислення і широта кругозору на високому рівні. Оволодіння операціями з поняттями за аналогією 56% мають високий рівень, 44% - середній. Вміння систематизувати, мислити не тільки конкретними, а й  абстрактними поняттями на високому рівні 47%,  на середньому -42% і на низькому 11% . Причиною допущення помилок є недостатня гнучкість мислення, звичка діяти за шаблоном. Вміння знаходити найбільш істотні ознаки, підводити поняття під певну категорію учні показали такий результат: 19% - високий рівень, 64%- вище середнього, 17% - середній. Розвиток математичного мислення, індуктивні здібності, вміння встановлювати закономірності, кількісні відношення -  на високому рівні – 28%, вище середнього – 28%, середній-39%, 5% -низький.Підсумовуючи результати за усіма субтестами показник успішності виконання завдання становить 45% - високий рівень, 46% - вище середнього та середній, 9% - низький.