Роль сімейних відносин у формуванні особистості дошкільника

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….2

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН У ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ ДОШКІЛЬНИКА………………………………………………………………….5

1. Сім’я як соціально-психологічний феномен……………………………….5
2. Особливості розвитку спілкування дорослого з дитиною дошкільного віку……………………………………………………………………………..8
3. Роль сім’ї у становленні особистості дошкільника……………………….12

Висновки до розділу 1…………………………………………………………...15

РОЗДІЛ 2. Емпіричне дослідження впливу сімейних відносин на формування особистості дитини дошкільного віку…………………………………………18

2.1 Програма емпіричного дослідження………………………………………18

2.2 Аналіз отриманих результатів дослідження. ……………………………..20

2.3 Система роботи з особистістю дошкільника…………………………….26

Висновки до розділу 2………………………………………………………….27

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………

ДОДАТКИ………………………………………………………………………

ВСТУП

Актуальність дослідження. 

Саме в родині закладаються основи моральності людини, засвоюються еталони соціальних норм і правил поведінки, розкривається внутрішній світ і індивідуальність дитини.  У своєму житті кожна дитина стикається з певними проблемами, які потрібно вирішити, узгодити свою поведінку з моральними нормами і вимогами суспільства.  Формування майбутньої особистості залежить від стосунків та методів спілкування між батьками та дітьми дошкільного віку з дня народження.

Аналізуючи наукову літературу з цього питання, можна сказати, що проблема спілкування багатогранна. Вчені досліджували спілкування, як обмін думками, почуттями, переживаннями (С.Рубінштейн, Л.Виготський); досліджували  спілкування як один із різновидів людської діяльності (Б.Ананьєв, О.Леонтьєв); Розглядали значення спілкування та розвитку мовлення у формуванні особистості та особистості дітей (А. Богуш, Н. Дятленко, Т. Рєпіна, Т. Пироженко та ін.). Провідні психологи вивчали питання, що формує особистість дітей дошкільного віку, і це питання залишається дуже важливим. (Д.Ельконін, Л.Божович, О.Запорожець,). Також ми вважаємо, що необхідно звернути увагу на дослідників, які вивчали роль спілкування в особистісному розвитку дітей дошкільного віку, а саме В. Кузьменко,  М. Лісіна та Є. Субоцького.

Багато видатних педагогів та психологів мали справу з проблемами сімейного виховання, а саме В.Сухомлинський, А.Макаренко, А.Варга, К.Котирло, А.Співаковська, В.Титаренко.

А.Макаренко займався питанням стилів сімейного виховання. Він звертав увагу на те, що головним у вихованні дитини є авторитет батьків, тобто їх приклад поведінки і взаємин з іншими.

Конфуцій говорив про необхідність встановлення гармонійних, добрих та світлих відносин у сім’ї, заснованих на взаємній любові один до одного.  

Істотний інтерес у фахівців набуває характер сімейного виховання дитини. Це питання про те, скільки енергії та часу  батьки витрачають на своїх дітей. Їхнє ставлення спрямоване на те, наскільки задовольняються основні потреби дитини.Характер сімейного виховання -  це аспект сімейних взаємин, який розкривається через характер дії батьків,  щодо ставлення і виховання дитини. Деякі батьки рідко втручаються: під час виховання вони свідомо дотримуються політики невтручання - дозволяють своїм дітям робити те, що вони хочуть, або взагалі не звертають уваги на дитину. Інші батьки часто втручаються або заохочуючи (за поведінку, що відповідає соціальним нормам), або караючи (за неадекватну поведінку). Деякі батьки часто суворо вимагають, щоб діти виконували всі завдання, а за не виконання завдання батьки накладали на них найменше покарання. Навпаки, інші закривають очі, щоб дати дитині більше свободи. Все це визначає спосіб виховання сім’ї. В даний час це питання є дуже важливим, оскільки різні методи виховання по-різному впливають на формування та розвиток дитячої особистості.