Роль основних форм і методів театрально-ігрової діяльності у формуванні особистості дитини дошкільного віку

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. РОЛЬ ТЕАТРАЛЬНО-ІГРОВОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ У РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1. Театралізована діяльність як засіб мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку…………………………………………………………5

1.2.  Роль театралізованої діяльності у формуванні комунікативних умінь дітей дошкільного віку……………………………………..……………13

РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ  ІДЕЇ В.СУХОМЛИНСЬКОГО В ПРАКТИЦІ РОБОТИ СУЧАСНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

2.1.  Формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку за творами  В. Сухомлинського…………………………………………….23

2.2.   Роль театралізованої гри у становленні особистості дитини…………27

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………34

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У період модернізації системи освіти особливої значущості і ваги набувають завдання виховання творчої особистості, що стоять перед дошкільним навчальним закладом. Національна Доктрина розвитку освіти в Україні, Закон України "Про дошкільну освіту", Базовий компонент дошкільної освіти та програма "Українське дошкілля" чітко визначили пріоритети розвитку дитини як творчої особистості. Зазначені документи орієнтують вихователя на підвищення актуальності завдань розвитку творчого потенціалу дитини як засобу формування її духовного світу, національної свідомості, морально-етичних ідеалів. Закон України "Про дошкільну освіту" чітко визначає, що в умовах оновлення суспільства, відродження національної культури орієнтація на творчий розвиток особистості є світоглядною засадою сучасного виховання та освіти.  Сучасна педагогічна наука розглядає освіту як процес відтворення духовного потенціалу людини, що має у своєму потенціалі різноманітні сфери освітньої дії на дитину.  Сфера мистецтва розглядається як простір, що сприяє формуванню соціально-естетичної активності дитини. На думку сучасних дослідників проблем дошкільної освіти, розкриттю внутрішніх якостей особистості і самореалізації її творчого потенціалу найбільше сприяє синтез мистецтв.  Ці наукові знахідки вчених (Л. С. Виготский, Б. М. Теплов, Д. В. Менджерицька, Л. В. Артемова, Е. Л. Трусова, Р. І. Жуковська, Н. С. Карпинська та ін.) зробили актуальною проблему освіти і виховання дошкільників засобами театралізованої діяльності  як могутнього синтетичного засобу розвитку їх творчих здібностей.  Тенденція до синтезу мистецтв визначається наявністю загальних закономірностей художнього мислення та зв’язком різних видів мистецтв одне з одним та з реальним життям (Т. Алієва, Е. Бєлкіна, Н. Ветлугіна, Н. Гавриш, О. Дронова, Т. Казакова, Т. Постоян, О. Трусова, О. Ушакова, Г. Шибицька та ін.).  Задля успішного навчання творчої розповіді у процесі театралізованої діяльності необхідно забезпечити її адекватне використання, через доцільність частого планування різних видів театралізованої діяльності. Для цього вихователь під час планування освітньо-виховного процесу включає різні види означеної діяльності (перегляд театральних вистав; підготовку та показ вистав із використанням різних видів театру, театралізовані ігри тощо) як частину заняття, так і у вільний час під час самостійної ігрової діяльності дітей. Виконуючи ролі у драматичному театрі, дії за персонажів у різних видах театру, дитина створює певне мовленнєве висловлювання. Творча розповідь виявлялася у складанні дітьми сюжетів на наочній і словесній основі та розробці сценаріїв для майбутніх вистав.  Важливою умовою забезпечення успішності театралізованої діяльності є особиста зацікавленість вихователя у цьому виді дитячої діяльності.