Роль особистості в історії

Особистість – суспільна істота, наділена свідомістю і представлена психологічними характеристиками, які є стійкими, соціально зумовленими і виявляються у суспільних зв’язках, відносинах з навколишнім світом, іншими людьми та визначають поведінку людини. Особистість виступає як соціальний вияв кожної людини, виражений у конкретній індивідуальній характеристиці.

Основи ролі особистості в історії полягають у її зв’язку з соціальними спільнотами, бо саме в них формується життєдіяльність і соціальна активність кожної людини. Розглядаючи дану тему, постають такі питання: як діяльність певної особистості вплинула на хід історії? які саме зміни ця особистість запровадила? чи були ці зміни неминучими?

Французький письменник Ж. Леметр писав, що всі люди беруть участь в створенні історії. Отже, кожен з нас хоча б в найнікчемнішій мірі зобов'язаний сприяти її красі і не давати їй бути занадто потворної [1, с. 74].

Роль особистості залежить не лише від власних рис, це сукупність попереднього розвитку та подій, які передували. Поява на історичній арені видатної особистості готується об'єктивними обставинами, визріванням певних суспільних потреб [2, с. 69]. І саме філософія історії визначає місце історичної особистості в системі соціальної дійсності, демонструє, що саме особистість може змінити, а що їй непідвладне.

Вплив особистості на хід історії багато в чому безпосередньо залежить і від того наскільки численна маса, яка йде за нею, і на яку вона спирається через якийсь клас, партії[3, с. 12]. Це підштовхує нас до того, що видатна особистість має насамперед володіти бездоганними ораторськими здібностями.

Всі типові причини, які визнають роль особистості в історії поєднують у один термін - чинник ситуації”. Він складається з таких акпектів:

1. Середовище, де діє особистість (суспільний лад, традиції, завдання й т.п.);

2. Стан, в якому знаходиться суспільство (стійкий, нестійкий, йде підйом, падіння тощо.);

3. Особливості оточуючих товариств;

4. Особливості формаційного часу (загальна характеристика періоду історичного процесу, включаючи ступінь інтегрованості товариств, темп розвитку та ін.);

5. Сприятливість моменту для дій;

6. Особливості самої особи і потреби саме у цих якостях;