Особливості спілкування відмінників з невстигаючими учнями

ЗМІСТ

ВСТУП        2

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ОСОБЛИВОСТЕЙ СПІЛКУВАННЯ УЧНІВ        5

1.1. Основні напрямки дослідження проблеми особливостей спілкування учня в групі ровесників        5

1.2. Психологічні фактори розвитку міжособистісних стосунків        7

1.3. Особливості процесу спілкування дітей у шкільному колективі        10

РОЗДІЛ ІІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СПІЛКУВАННЯ МІЖ ВІДМІННИКАМИ ТА НЕВСТИГАЮЧИМИ УЧНЯМИ        18

2.1. Методи, методики та організація експериментального дослідження        18

2.2. Аналіз результатів експериментального дослідження        22

2.3. Рекомендації по формуванню сприятливої соціально - психологічної атмосфери в класі        25

ВИСНОВКИ        37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        39

ВСТУП

У процесі свого онтогенезу кожна людина обов’язково проходить через такий суспільний інститут як школа. І від того, який досвід вона при цьому отримає, багато в чому залежить в її подальший життєвий шлях. У школі учень не лише одержує основи знань, а й взаємодіє з однокласниками і вчителями. Тому одним з провідних чинників, що впливають на ставлення до навчання, є психологічна атмосфера у класі і школі.

Під час навчання у навчальному закладі дитина перебуває в оточенні інших дітей і між ними складаються певні відносини, іноді досить складні. Дослідження серед дітей, що займають різне положення в системі міжособистісних відносин, показало, що існує певний зв’язок між цим положенням і академічною успішністю школяра.

Результати навчання дітей істотно впливають на міжособистісні відносини школярів. Так, досить часто дитина з низьким рівнем знань піддається глузуванням; з іншого боку, нерідкою є й зворотна ситуація – дитина, що відрізняється від інших своїм розумом і іншими достоїнствами, теж може бути не прийнята групою, просто тому, що вона не така як усі.

Міжособистісні відносини – це суб’єктивно пережиті взаємозв’язки між людьми, які об’єктивно проявляються в характері і способах взаємних впливів один на одного в процесі спільної діяльності і спілкування. Міжособистісні відносини – це система установок, орієнтацій, очікувань, стереотипів інших диспозицій, через які люди сприймають і оцінюють один одного. Ці диспозиції опосередковуються змістом, цілями, цінностями й організацією спільної діяльності та виступають основою формування соціально-психологічного клімату в колективі.

У сучасному науковому світі спостерігається значне зростання психолого-педагогічних досліджень, присвячених проблемі міжособистісних відносин молодших школярів. У психології існують різні підходи до розуміння даного явища, кожен з яких має свій предмет вивчення. Проблемою міжособистісних відносин займалися такі психологи як A. M. Прихожан,                             Е. О. Смирнова, В. Г. Утробина, Д. І. Фельдштейн, Я. Л. Коломінський, Т. А. Рєпіна, В. Р. Кисловская, Н. Н. Обозов, А. В. Кривчук, В. С. Мухіна та ін., де основним предметом були структура і вікові зміни дитячого колективу. Міжособистісні відносини, при цьому, авторами розглядаються по-різному – з одного боку, як явища внутрішнього світу та внутрішній стан людей                                (Я. Л. Коломінський), а з іншого – як об’єктивно пережиті, різною мірою усвідомлювані взаємозв’язки між людьми, у основі формування яких лежать різноманітні емоційні стани і їх психологічні особливості, які виникають і складаються на основі певних почуттів, що народжуються у людей по відношенню один до одного (Н. Н. Обозов).

Крім спілкування під час уроку молодші школярі і поза навчальним часом входять у досить складні міжособистісні стосунки, і психологічні особливості цих відносин залишаються менш вивченими. Часто той факт, що учні спілкуються вибірково залишається не дуже помітним. Однак, проведення спостереження та соціометрії дає можливість вже з перших днів помітити, що частіше всього успіхи у навчанні дуже схожі між членами однієї мікрогрупи.

Важливим чинником навчальних досягнень учнів та формування у них позитивного ставлення до навчання є середовище, у якому вони перебувають. Крім здібностей та рівня інтелекту дитини академічний успіх та особистісний розвиток учня багато в чому залежить і від того, у якій психологічній атмосфері відбувається процес зростання і навчання дитини.