Школа виховання і педагогічна думка в країнах Стародавнього Сходу, Греції, Риму

Міністерство освіти і науки України

Чорноморський національний університет ім.Петра Могили

Екологія та охорона навколишнього середовища

Навчально-науковий інститут післядипломної освіти (заочна форма навчання)

РЕФЕРАТ

на тему “Школа виховання і педагогічна думка

в країнах Стародавнього Сходу, Греції, Риму”

студентки 522 групи

Ілясової Марини

Перевірила:

Малюченко І.О.

Миколаїв - 2018

ЗМІСТ

І. Вступ

ІІ. Виховання й шкільна освіта в державах Стародавнього Сходу:

     1. Перші школи та їх особливості у Шумері;

     2. Перші школи  та їх особливості  у Єгипті;

     3. Грамота та перші школи у Китаї;

     4. Перші школи та їх традиції в Індії.

ІІІ. Виховання й шкільна освіта в державах Стародавньої Греціїї:

      1. Виховні системи Стародавньої Греції:

           а) спартанська виховна система;

           б) афінська виховна система.

      2. Види шкіл та їх особливості навчання:

           а) мусична школа;

           б) гімнастична (палестра) школа та гімнасій.

      3. Освіта епохи еллінизму.

      4. Зародження педагогічної теорії у філософський вченнях древньогрецьких

          мислителів:

            а) роль поглядів Демокріта;

            б) філософська позиція Сократа;

            в) педагогічна діяльність Платона;

            г)  ідеї та вчення Аристотеля.

ІV. Виховання, школа і педагогічна думка у Стародавньому Римі:

       1. Особливості виховання Республіканського періоду.

       2. Особливості виховання періоду Римської Імперії.

       3. Внесок М.Ф.Квінтіліана в розвиток древньоримської теоретичної

           педагогіки.

V. Висновок.

VI. Список використаної літератури.

 ВСТУП

Людство від покоління до покоління передає свій досвід, удосконалює його. Одним із аспектів цього досвіду є виховання. Вчені по-різному пояснювали природу виховання. Представники біологічної теорії (французький етнограф Ш.Летурно, англ. соціолог Спенсер) вважали, що виховання не є специфічною, характерною особливістю людського суспільства, що воно – біологічне явище, властиве усім живим організмам. Вони відкидали усвідомлений характер виховання і вбачали в ньому “спокійно-природнє” явище. Прихильники психологічної теорії (зокрема америк. історик і теоретик педагогіки П.Монро) переконані, що виховання грунтується лише на несвідомому бажанні дітей наслідувати поведінку дорослих, наслідування є механізмом, сутністю виховного процесу. Згідно з релігійною теорією (нім. педагог К.Шмідт), у вихованні людини виявляється насамперед, творча дія Бога, який, створивши людей, дав їм здібності виховувати дітей. Представники трудової теорії (нім. філософ Ф.Енгельс, англ. соціолог Л.Морган) стверджували, що поштовхом до виникнення виховання було виробництво найпростіших знарядь праці та пов’язана з цим необхідність передавати молодому поколінню знання й уміння їх виготовлення й користування ними. Однак усі вчені сходяться на тому, що виховання виникло з потреби батьків передати дітям усе те, що вони створили у власній практиці, свої погляди на навколишню дійсність. Така передача досвіду і поглядів – одна з найважливіших передумов існування й розвитку людського суспільства.

З появою класового суспільства виховання підростаючого покоління набуло класового характеру, виділилося як самостійна соціальна функція суспільства. На цьому етапі з’явилися школи, в яких здійснювалось систематичне навчання.

Виховання й шкільна освіта в державах Стародавнього Сходу

Стародавній Схід – умовна назва країн, які існували у IV-I тисячол. до н.е. на території Південної Азії i частково у Північній Африці. На західному краї цієї території знаходиться Єгипет, на східному – Китай.

У древньосхiдних країнах виховання підростаючого покоління вже чітко виділяється як самостійна соціальна функція суспільства.