Трансформація ціннісних основ суспільств Західноєвропейських держав та її вплив на особливості господарського розвитку ХІХ-ХХ ст

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ ”Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана”

Кафедра історії та теорії господарства

Трансформація ціннісних основ суспільств Західноєвропейських держав та її вплив на особливості господарського розвитку ХІХ-ХХ ст.

Атестацiйне завдання з історії економіки

та економічної думки.

Виконав: студент ІІ курсу,

спеціальності 6503, групи 12 Кравец Е.Г.

КИЇВ-2015

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТРАНСФОРМАЦІЯ ЦІННІСНИХ ОСНОВ СУСПІЛЬСТВА ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСЬКОГО РОЗВИКТУ ХІХ-ХХ ст.

1.1. Сутність ціннісних основ суспільства та їх характеристика

1.2. Становлення і розвиток ціннісних основ суспільства Західноєвропейських держав

1.3. Господарство Західноєвропейських держав ХІХ-ХХ ст. Перша хвиля глобалізації та вплив християнських цінностей на глобалізацію.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Цілісне, системне розуміння господарського розвитку неможливе без урахування феномену цінності, що одночасно виступає як механізм інституювання влади й держави та як механізм стратегічного цілепокладання сенсу й розвитку господарського життя суспільства. По-перше, як стверджує політична наука, саме цінності слугують ядром найважливіших спрямовуючих векторів політичної діяльності: ідеології, політичної культури та політичної системи, отже й державного режиму як підсистеми політичної системи. По-друге, стратегічні цілі розвитку держави, за Т. Парсонсом, формуються на підставі цінностей, що утворюють моделі майбутнього стану. По-третє, система цінностей соціуму створює як універсальні – політичні «правила гри» (за висловом П. Бурд’є), так і специфічні норми, що регулюють економічну, релігійну, культурну та інші сфери життєдіяльності, які можна представити як автономні універсуми, свого роду ігрові майданчики, на кожному з яких гра ведеться за своїми особливими правилами, відміннім від гри на сусідньому просторі.

Дослідники становлення західноєвропейської економічної культури та господарського етносу (М. Вебер, В. Зомбарт, М. Шелер, М. Осовська) сходяться у тому, що саме християнство сприяло ціннісній актуалізації праці та постало засадою господарської культури ще до начала індустріальної епохи. Хрестоматійною працею, в якій досліджено питання зв'язку між релігійно-етичними принципами та формами економічної діяльності є робота Макса Вебера "Протестантська етика та дух капіталізму". Здійснений німецьким соціологом та економістом систематичний аналіз суспільства Нового часу продемонстрував становлення сучасного капіталізму шляхом впровадження в життя принципу раціональності, ідеї "покликання" та здатності цілком віддавати себе діяльності в межах своєї професії.

Проте, на первинному рівні головним рушієм людини як біологічної істоти є інстинкти (як це доводять У. Мак-Дугал, В. Троттер, З. Фрейд, К. Юнг та ін.). Як зазначав А. Фет, «у людській природі є найстародавніший шар, що визначається інстинктами, тобто генетичною спадковістю. Цей шар не може бути змінений культурою, попри те, що форми прояву інстинктів залежать від культури й визначають обриси цієї культури... З ним пов’язані поняття ―добра та ―зла: перше