Особливості процесу запам‘ятовування в юнацькому віці

Особливості процесу запам‘ятовування в юнацькому віці

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ З ПРОБЛЕМИ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПАМ'ЯТІ У ЮНАКІВ        7

1.1 Пам'ять як психічний процес        7

1.2  Особливості автобіографічної пам'яті у юнацькому віці ………………..10

1.3 Фізичний і психічний розвиток в юнацькому віці………………………...13

1.4 Розвиток особистості юнака        16

РОЗДІЛ 2 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПАМ'ЯТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ        19

2.1 Характеристики методів дослідження і вибірки        19

2.2 Опис результатів емпіричного дослідження з проблеми  особливостей пам'яті у юнаків        20

2.3 Рекомендації по оптимізації та удосконаленню пам'яті в юнацькому віці в різних видах діяльності………………………………………………………...22

ВИСНОВКИ        29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        32

ВСТУП

Актуальність теми роботи. Пам'ять є у всіх живих істот на планеті, але найбільш високий рівень її розвитку має людина.  Пам'ять є особливість людини в формуванні різних знань, умінь і навичок.  Кожному віку людини відповідають різні зміни в процесі формування пам'яті.  Кардинальні зміни в процесі пам'яті виникають саме в юнацькому віці.

Проблема розвитку пам'яті юнаків актуальна тим, що юнацький вік - найкращий час для розвитку пам'яті.  В даний час наш світ кипить від безлічі різної інформації.  Юнакам доводиться вчитися користуватися цією інформацією, вибирати потрібне і багато запам'ятовувати.

Виходячи з концепції П. Блонського, можна зробити висновок про те, що з віком пам'ять при засвоєнні використовується все менше.  Якщо молодший школяр запам'ятовує матеріал, який йому сподобався напам'ять, то дорослі не схильні до заучування на пам'ять.  Погіршення пам'яті в юнацькому віці, на думку П. Блонського, не впливає на засвоєння навчального матеріалу, так як йде інтенсивний розвиток мислення.

В юнацькому віці відбуваються важливі процеси, пов'язані зі зміною пам'яті.  Здатність до довільного запам'ятовування на основі прийому заучування постійно, але повільно зростає до 13 років, а з 13 до 15-16 років спостерігається більш швидке зростання запам'ятовування, має смисловий, логічний характер.

У юнаків, в першу чергу, починає активно розвиватися логічна пам'ять.  Вони вже можуть логічно мислити, займатися самоаналізом і теоретичними міркуваннями.  Юнаки починають вільно міркувати на різні теми, які практично не доступні інтелекту молодшого школяра.  Найважливіше інтелектуальне придбання юнацького віку - це вміння оперувати гіпотезами.  Як реакція на часте використання логічної пам'яті, сповільнюється використання механічної пам'яті.  Так, внаслідок цього, коли в школі з'являється багато нових навчальних предметів і безліч нової інформації, у юнаків починаються проблеми із запам'ятовуванням.  В процесі ускладнення навчання і розвитку інтелектуальних здібностей діти починають трансформувати текст або інший навчальний матеріал, полегшуючи його запам'ятовування і відтворення.  Освоюються різноманітні мнемічні прийоми, а відтворюючи навчальний матеріал, більшість дітей вже досить легко передають зміст прочитаного.  У юнаків змінюється, також, зміст інформації, що запам'ятовується.  Юнаку стає доступним запам'ятовування абстрактного матеріалу.

Як показують дослідження, процеси пам'яті в юнацькому віці ще не достатньо сформовані.  Але потрібно звернути увагу на те, що юнаки починають проявляти особливу увагу на способи поліпшення запам'ятовування, збереження і відтворення інформації.

А. Н. Леонтьєв вивчав закономірності розвитку у дітей двох основних видів пам'яті - мимовільної та довільної.  В результаті йому вдалося встановити особливості їх перетворення в старшому шкільному віці.  Він показав, що в ранньому дошкільному та дошкільному віці відбувається поступове поліпшення мимовільного запам'ятовування, причому швидше, ніж довільного.  Одночасно з цим від дошкільного до молодшого шкільного віку збільшується розрив, який існує між продуктивністю мимовільного і довільного запам'ятовування.  У підлітковому і юнацькому віці продуктивність мимовільного запам'ятовування сповільнюється і одночасно з цим збільшується продуктивність опосередкованого запам'ятовування.