Нинішні підходи до педагогічно-корекційної допомоги в ході розладах аутизму

РОЗДІЛ 2. НАПРЯМКИ ПЕДАГОГІЧНО-КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ ІЗ ДІТЛАХАМИ АУТИСТАМИ

2.1 Нинішні підходи до педагогічно-корекційної допомоги в ході розладах аутизму

Є велика чисельність корекційних та терапевтичних засобів, способів та технік в контексті педагогічно-психологічного впливу на розвиток дітлахів із аутизмом. Певна кількість із них вже опрацьовано лише задля дітлахів даної категорії (TEACCH, Ава, холдинг терапія, спосіб «доброго старту», «спосіб вибору», «терапія життя повсякдення», «активна програма»; деякі – так само результативно використовуються для дітлахів із будь-якими розладами розвитку, зокрема, для аутичних дітлахів (способи альтернативної комунікації, спосіб розвивального руху, спосіб «корекційно-нейропсихологічний», кінезоіпотерапія, арт-терапія, ігро-терапія, музико-терапія і т.д.)) [1, с. 110].

        Система помічі дітям-аутистам у нашій державі тільки розпочала створюватись, цим формується дотримання країною зобов’язань щодо реалізації конституційного права власних аутичних людей на належну їм освітню можливість. Так як показує дослідження відповідної літ-ри, способи для лікування аутизму сформовані не у повному обсязі, тому нині даним дітлахам можна надавати тільки корекційну та реабілітаційну поміч.

В даному зв’язку головною являється обізнаність фахівців щодо шляхів методичного забезпечення роботи корекційного навчання цієї групи дітлахів в будь-яких державах. В Японії, США та державах Західної Європи у методичному плані підходи відносно корекції аутизму дуже різні, про це свідчить підручник «Підходи до корекції аутизму» (1995 року), котрий вбирає в себе більше ніж сімдесят пунктів.

Однак, перш за все, як кажуть спеціалісти, практичне значення посеред них мають швидке навчання та програма TEACCH; ці методи були розроблені у США. В Великобританії у 90-ті рр. 20 століття було здійснено дворічне дослідження із ціллю оцінки результатів результативності будь-яких способів раннього спеціального втручання у життя дитини-аутиста.

Будь-який із методів, котрий досліджувався, оцінювався із точки зору, чи сприяло його застосування опануванню дитиною із аутизмом будь-якою діяльністю. У підсумку практикам-фахівцям було зарекомендовано декілька чітко спланованих методів впливу на дитину, зокрема: швидке навчання, програма TEACCH, ігро-терапія, групова терапія та холдинг терапія. Стисло охарактеризую вище вказані методи.

Швидке навчання передбачає формування зовнішніх умов, котрі сприятимуть власному створенню бажаної поведінки у  різних аспектах (побутово-соціальний розвиток, опанування навчальними предметами, мовлене вий розвиток та виробничими навичками). Індивідуальна навчальна система для будь-якої дитини формується так, що кожний позитивний прояв збільшується, а поганий – чи карається, чи ігнорується.

Програма TEACCH – визнана у декількох штатах США та більш поширена в декількох державах Африки, Азії і Європи. При певній схожості певних методи TEACCH та швидкого навчання поміж ними є різність у концептуальному порядку.

Повне вивчення особливостей психіки дітей-аутистів надало підстави декільком науковцям дійти до висновку, що при аутизмі сприймання, мислення та психіка організовані цілком по-іншому, а саме: в них своєрідний характер мислення. Деякі особливості психіки ускладнюють, а в тяжких випадках роблять неможливою адаптацію дітей-аутистів відносно оточуючого світу.

Окрім TEACCH – програми та швидкої терапії на Заході перспективно використовується холдинг терапія, чи стимувальна терапія (терапія форсована). Даний спосіб заключається в спробі практично насильницького створення фізичного зв’язку поміж дитиною та матір’ю, адже відсутність цього «зв’язку» прихильниками даного способу вважається головним порушенням при аутизмі. Другі чинники аутичного прояву (повний дефіцит спілкування) чи ігнорується, чи їх значення зменшується. Призначення холдинг терапії – пробитись через несприйняття дитиною матері та розвинути у неї відчуття та звичку відчувати себе комфортно.