Благодійна діяльність Софії Русової

                                                                                                                                  1

                                                        ВСТУП

        З іменем Софії Федорівни Русової, видатного педагога-практика, вченого-теоретика, професора, літературознавця, публіциста, автора підручників, перекладача, фундатора низки вищих навчальних закладів та педагогічної академії, керівника-організатора освітньої галузі, члена Української Центральної Ради, відомого громадсько-політичного діяча, пов'язане національне відродження нашого народу.

       Нинішній  непевний час українського шкільництва та педагогіки сягає у 20-30-ті роки, коли  тоталітарний режим обірвав процес відродження української  національної системи  освіти  та виховання, що мав місце в УHP, та в період "українізації" в УРСР. "Марш мільйонів на шляху до української школи" було зупинено. Розпочався шалений наступ на здобутки української культури, освіти, науки. Школа була перетворена на засіб геноциду проти українців, головним завданням якого стала русифікація корінного населення, спотворення його національного світогляду, свідомості, характеру, відлучення від традицій, звичаїв, культури свого народу.

     Активні просвітителі, що виявили себе у процесі розбудови національної системи освіти і виховання, С.Ф. Русова, М.С. Грушевський, І.І. Огієнко, Н.Д. Полонська-Василенко і  чимало  інших  зазнають страшних  переслідувань та принижень, їхні праці забороняються. Сьогодні ми повертаємося до їхньої спадщини, яка є цінним дороговказом на шляху розбудови української національної школи. Цій проблемі присвятила своє життя Софія Федорівна Русова.

    У центрі педагогічної концепції педагога перебуває дитина з її природженими задатками, здібностями, можливостями, талантами.Головне завдання виховання - забезпечення розвитку відзначених чинників, а також національної самосвідомості і загальнолюдської моралі; формування соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості, здатної до свідомого

                                                                                                                                  2

суспільного вибору і збагачення інтелектуального, духовного, економічного, соціально-політичного і культурного потенціалу свого народу.

                                                                                                                                 3

РОЗДІЛ І.     ПЕДАГОГІЧНА   ТВОРЧА   ПЛАТФОРМА  СОФІЇ  РУСОВОЇ

1. .  Початок педагогічної діяльності С. Русової  як  стержнева  система в подальшій практиці

        Народилась  Софія  Русова 18  лютого 1856 року  в  аристократичній  родині Ліндфорса, в  селі Олешня, Городянського  повіту, Чернігівської 12  губернії. Батьки  були високоосвічені люди, батько  Федір Ліндфорс -  відставний  російськи  офіцер, за  походженням швед,  мати Анна Жерве – француженка за  походженням,  інтелігентна  освічена жінка, що  рано  пішла  із  життя. Подальшим вихованням  Софії  займався  батько,   старша  сестра  Марія Ліндфорс, та  няня.

     Дитячі  роки  Софії пройшли   у  спілкуванні та  іграх  з селянськими  дітьми, велись  спостереження  за  працею  селян  та  їх  злиденним  життям. Початкову  освіту  Софія  здобула  вдома, але коли дівчинці  виповнилося 10 років, батько з дівчатами переїхав до Києва, і Софія вступила до  3 класу Фундуклеївської гімназії , яку  пізніше закінчила з золотою медаллю. Вона мріяла вступити  до Петербурзької консерваторії, та раптова смерть батька змінила її юнацькі плани. Вона вирішила зв’язати свою долю зі школою. В  1871 році  разом  із  сестрою Марією  відкрили  в Києві перший  дитячий садок на 20 дітей. Саме  в  цей  період їй  випадає  чудова  нагода  зблизитись з  членами Старої  Громади, в  яку  входила   еліта того  часу, відомі  українські видатні  діячі, письменники, літератори, композитори,   такі  як, М. Драгоманов, М. Старицький, П.Чубинський, М.Лисенко, О.Русов та інші.