Емоцiйно-вольовi екзистенцiали в романi I. Багряного "Сад Гетсиманський"

Яременко Н. В., кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та світової літератур ДВНЗ «Криворізький державний педагогічний університет» ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВІ ЕКЗИСТЕНЦІАЛИ В РОМАНІ І. БАГРЯНОГО «САД ГЕТСИМАНСЬКИЙ»

Колір волосся Нечаєвої

Із парадигмою страждання пов’язана і колористика твору. Складні асоціації породжує сприйняття червоного кольору в романі. Саме цей колір став символом революції. За міфологічним сюжетом – це колір багряниці, тобто колір безневинно пролитої крові Христа. Такою ж безневинною була кров тих, кого катували у сталінських тюрмах і таборах. Епітет «червоний» у романі І. Багряного набуває негативно-оцінного звучання: «Червоний до одуріння» [Багряний 1992:53]; «Тим кольором революційним, цебто кольором червоним, було вифарблено геть усі будівлі» [Багряний 1992:54]; «Вся тюрма ви фарблена так само в червоний колір. Революційна тюрма значить» [Багряний 1992:55]; Літератури світу: поетика, ментальність і духовність. – 2017. – Вип. 10 66 «Тепер той будинок рудий щедро политий кров’ю» [Багряний 1992:55]. Навіть колір волосся вірної служниці Системи майора Нечаєвої був рудим. Одна з показових стилістичних функцій кольористичних епітетів у романі – розкриття сутності зображуваної доби, доби жорстокості, ламання людських доль.

Питання яке розглянути

Чому роман, його І розділ починається зі своєрідного «заспіву»-зачину про «материне серце», котре чекає синів (зверніть увагу: в першому абзаці використано ремінісценції народних казок, чумацької пісні, оповідання «Чайка» Степана Васильченка)? Що це дає для розуміння подальшого тексту?

Яке враження справила на Андрія «руда фурія» – енкаведистка Нечаєва, котра провела перший допит? Чому його найбільше шокує брутальність у її поведінці?

9. Яке значення мають образи матері, сестри, нареченої Андрія Чумака? а) вони найочевидніше показують життя тодішньої радянської країни, становище суспільства – безправ’я простих громадян, сваволю влади щодо них, відсутність прав людини; б) вони допомагають розкрити характер головного героя; в) вони не є самостійними персонажами, а швидше знаковими образами – уособлюють святість родини, кохання, дому; г) жіночі образи не мають важливого значення, адже йдеться про події в тюрмі, де Андрій нічого не знає про своїх близьких.

16.Для чого використано Багряним мотиви українських народних пісень? а) мотиви українських пісень надають оповіді особливо піднесеного ліричного звучання; б) пісенні мотиви чужорідні в просторі роману про радянську катівню; в) пісні посилюють контраст між радянською дійсністю – чужорідною для героїв, невкоріненою в народній культурі – і тим вічним, що являє ця культура та що особливо дороге головному героєві; г) пісні втішають персонажів-в’язнів, відволікають від тяжкої дійсності

Біблійні мотиви нечаєва

Трофимчук К. І., Аспірант кафедри культурології, НПУ ім. Драгоманова (Київ, Україна ), E-mail: ksenitrof@gmail.com БОГОСЛОВСЬКА ІДЕЯ ВТІЛЕННЯ ХРИСТА У ТВОРІ ІВАНА БАГРЯНОГО «САД ГЕТСИМАНСЬКИЙ» Необхідно знову об’єднати час з християнством, а християнство з часом. Ойген Когон

3. Багряний І. Сад Гетсиманський. – Львів: Євросвіт, 2014. – 616 с.

4. Балаклицький М. «Нова релігійність» Івана Багряного. – Київ: Смолоскип, 2005. – 167 с

Якщо порівняти, як і Христа, Андрія допитують шість разів. Слідчих Багряний ділить також на дві групи: представники ГПУ в’язниці рідного міста, які говорять рідною йому мовою (Сафигін, Нечаєва) і представники Харківської в’язниці у цивільному (Сергєєв, Великін) і у військовій формі (Фрей), які виступають прототипами юдейських релігійних вождів і світської римської влади. Трансформацію біблійної історії можна зобразити метафорою, яку використовує Багряний у своєму романі, «модернізований Кайяфа» (Кайяфа взутий в ботфорти) [3, с. 307]. Т. Литвиненко пише, що «перший допит Андрія у Сафигіна асоціюється з допитом Ісуса Христа у Понтія Пілата. Подальші тортури і приниження, які чинили героєві Нечаєва, Сергєєв, Великін, Донець, нагадують поведінку воїнів правителя у преторії, які фізично і морально збиткувалися над засудженим Ісусом» [4, с. 131]. Можна простежити, що з біблійної історії, первосвященики (швидше за все первосвященик Анна) служать авторові оригіналом для створення такого літературного персонажа, як майор органів Нечаєва, що повстає найогиднішою, найбрутальнішою жінкою. Андрій Чумак бачить молоду і навіть привабливу зовні особу, але це перше враження – оманливе: «Ця руда дохла кішка зробила страшну річ – вона замірилися на той образ, що його Андрій носив завжди в душі, як святиню, – образ жінки, образ сестри, образ матері…» [3, с. 71]. Головне завдання Нечаєвої було не просто розкусити чи зламати Андрія (на це й не сподівалися), а, певно, відтягнути справу, щоб віднайти лжесвідків. Цікаво, що у фільмі «Страсті Христові» Мела Гібсона, образ сатани, що спокушував Ісуса в Гетсиманії виконує жінка: «Жодна людина не може понести тягар гріха всього людства. Він занадто важкий» [16]. Можливо не первосвященики, а сам сатана став праобразом для даного персонажу роману, а, 73 ISSN 2312 4342 ФіП • 2017 • № 5 Філософія можливо, диявол став прототипом для усіх катів головного героя. В Біблії описано, що допити Христа відбувалися протягом однієї ночі, що вважалося протизаконно. Допити слідчими Андрія теж відбувалися вночі, проте «Андрієва ніч» розтягнулася не на один день і, навіть, не на один місяць, а якщо нічні допити тривали до ранку, то створювали штучну «ніч», опускаючи штору: «…там уже був ранок, і Андрій думав над тим, що його нарешті ось-ось уже звільнять… Та встав Великін, опустив важку штору і закрив нею ранок… до кімнати повернулася ніч. Ніч з усіма її моторошними атрибутами…» [3, с. 218].