Червона армія

Барашкова Анна

6.05.051.090.19.2

Анотація

Коли червона армія входила до міста грандіозного прийому  населення їм  не організовувало, не лунало ніяких святкових викликів. Населення  з острахом ставилися до сторонніх, їх зустрічали лише спорожнілі вулиці та зачинені двері будинків. Харків також зустрів червоних насторожено,  було закрито всі крамниці, базари, бо люди боялися чужинців та намагалися не зустрічатися з ними.

 Ленінський режим був одним з найжорстокіших за весь час, цей режим забрав не одну людину багату, або ту що вміла мислити. В Харкові чека знаходилася на пустирі між Пушкінською вулицею та Журавлівкою. Чекісти розстрілювали людей  що були заарештовані, а також тих, хто не погоджувався з політикою тоталітарного режиму. Але коли до міста прийшли білогвардійці, то вони відкрили на загальний огляд це страшне місце, обнесене колючим дротом, де було розкопано тисячі ще колись живих людей, що постраждали від державної машини.  Це був початок панування тоталітарного режиму, що безкарно знищував та ламав людські життя.  

Юрій Шевельов згадує про панування комплексу Вичлінського, тим самим проводячи паралель з тоталітарним режимом.  Це порівняння можна зрозуміти так, що в країні, як і в компанії друзів люди розподіляються на тих, хто підтримують вождя, та тих хто виступають проти нього . Якщо незгодні висловлюють свою думку про вождя, то їх карають так, що в них більше не вникає бажання щось казати проти влади, бо заляканою людиною легше маніпулювати.

Після подій, які відбулися у Харкові та діяльності червоних  на території держави в 1919 році, як пише Юрій Шевельов, його ставлення до радянської системи саме в ті часи сформулювалося остаточно.