Роль братських шкіл у формуванні національної свідомості

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

Умови виникнення братських шкіл. Львівська братська школа……………….4

Організація системи освіти в братських школах………………………………..5

Роль братських шкіл у формуванні національної свідомості………………….6

Острозька слов’яно-греко-латинська академія………………………………….8

Києво-Могилянський колегіум…………………………………………………16

Висновки…………………………………………………………………………24

Список використаних джерел…………………………………………………..26        

Вступ

Українська культура і освіта – це показник свідомості, незалежності та самоідентичності всієї української нації. Ці фактори зазнали історичних видозмін, перш ніж досягти належного рівня у світовій культурі і освіті. Найбільшим феноменом, що засвідчив інтеграцію української освіти у світовий культурний процес, стали насамперед братські школи – українські національно-релігійні навчальні заклади в XVI-XVIII ст. Розвиток освіти, зорієнтованої на гуманізм і західні канони, регламентовано діяльністю цих культурно-освітніх осередків, що безпосередньо стали рушійною силою для створення нових навчальних закладів. Культурний зв'язок поколінь, інтелігентне виховання та розвиток "семи вільних мистецтв" неабияк вплинули на становлення освіти сучасного зразка. Братські школи – це своєрідний зачаток комплексної та вільнодоступної освіти в українському суспільстві в складних історичних умовах. Їхня діяльність зумовила збереження української ідентичності та самобутності в освіті, культурі, науці.

Високий рівень розвитку освіти становила діяльність Острозького та Києво-Могилянського колегіумів, що стали згодом вищими навчальними закладами європейського зразка, сприяючи вихованню освіченої нації, інтелігентної та всебічно розвиненої. Ці колегіуми представили широкий спектр і діапазон наукових дисциплін, випустили професіоналів, змінили погляди народу на освіту й навчання, стали точкою, у якій сходяться промені однієї нації. Функціонування братських шкіл і колегіумів у межах країни зумовило зростання освіченості простих громадян, незалежно від матеріального становища. Роль цих освітніх закладів у формуванні національної самосвідомості та впливу на подальший навчальний процес визначна, оскільки саме тут зароджувалася вища освіта, що перевершувала навіть канони загальноєвропейської системи освіти.

Умови винникнення братських шкіл. Львівська братська школа

Одним із істотних чинників українського релігійного і національно-культурного відродження стали братства і засновані ними школи та друкарні .

Укладення в 1596 р. після Брестського собору церковної унії дало змогу зберегти в умовах латинізації та полонізації слов'янську мову богослужіння й обряди православної церкви (у греко-католиків). Унія стала своєрідним засобом захисту української мови, створила умови для появи національної інтелігенції.

На освітню справу тогочасної України справили певний вплив епоха європейського Відродження і Реформації. Так, в Україні з'являються протестантські школи, найвідомішими з яких були соцініанські та кальвіністські навчальні заклади в Дубецьку, Хмільнику, Кисилині, Гощі, Берестечку та інших містах. З кінця XVI ст. відкриваються початкові та підвищені школи, засновниками яких були братства – братські школи (українські навчальні заклади в ХVI-XVIII ст.).

Першою братською школою підвищеного типу в Україні стала школа Львівського братства (1586), яка за організацією навчання і розпорядком шкільного життя перевершила подібні західноєвропейські школи. Першим ректором Львівської братської школи був грек Арсеній, архієпископ елассонський, який склав граматику «Адельфостер» і викладав грецьку мову. Львівська братська школа мала сильний викладацький колектив. Це Стефан Зизаній – викладач грецької мови, Лаврентій Зизаній – викладач слов'янської мови, Кирило Транквіліон-Ставровецький – автор релігійно-моральних міркувань, Іов Борецькийл – викладач грецької та латинської мов, Памво Беринда – лінгвіст, укладач першого друкованого азбуковника –словника енциклопедичного типу.