Розвиток господарства і формування відносин власності у Давній Греції. Закони Солона

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ,

ДВНЗ ”Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана”

Кафедра історії та теорії господарства

Розвиток господарства і формування відносин власності у Давній Греції. Закони Солона

Самостійна робота

з історії економіки та

економічної думки

2-й рівень

Частина 1; Тема 5

Виконав:

студентка ІІІ курсу,

спеціальності 6509, групи 5

Перевірив:

к.е.н., доц.

Колядич О.І.

КИЇВ-2017

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                3

РОЗДІЛ 1 Господарство Давньої Греції                                                         4

РОЗДІЛ 2 Реформування суспільного і державного устрою Афін – Закони Солона  15

ВИСНОВКИ                                                                                          22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                          25

ВСТУП

Актуальність дослідження. Історія народного господарства займає фундаментальне місце в економіці, оскільки забезпечує  аналізування суспільно-економічних явищ, розглядає їхні позитивні й негативні характеристики. На всі економічні процеси впливають політична, технологічна сфера, і безпосередньо населення, водночас кожна складова є взаємопов’язана і взаємообумовлена з іншою, і вони зумовлюють зміни у господарських процесах. Дослідження господарства Давньої Греції допоможе проаналізувати позитивні й негативні наслідки проваджуваної у той час політики у сфері економіки, політичній та соціальній сферах, дозволяє висвітлити типові сторони античного господарства, його становлення та розвитку та врахувати їх у провадженні сучасної політики.

Давня Греція та закони Солона були досліджені одним із українських дослідників античності Бузескулом В. П. На його думку Солон є рятівником Аттики. Солону доручають упорядження держави з правом відміняти або зберігати старе та вводити нове. В історії Афін Солон прославився як реформатор-демократ.

Перша реформа – сисахфія поклала край борговому рабству в Давній Греції. Солон провів низку реформ в інтересах розвитку торгівлі і ремесел. Відбулися зміни монетної системи, що сприяло відкриттю нових ринків, поширювало торговельні зв’язки з Корінфом, Халкідікою і македонським узбережжям, а на заході – із Сицилією. Солон встановив певний максимум для поземельних володінь. У зв'язку з цим у промисловості, землеволодінні і торгівлі почалося реформування державного устрою та видання законів.

Серед реформ демократичного характеру можна виділити посилення ролі народного зібрання (екклесії) та обрання останнього архонтом, на якого покладалося вирішення соціальних негараздів. Солон створив два нових дуже важливих органи управління: народний суд, або суд присяжних, геліею та Раду 400 (буле).

В. Бузескул високо оцінив реформи Солона, виділяючи їх демократичні засади.  На думку автора саме Солон заклав основу майбутньої афінської демократії. Однак це були лише перші кроки до демократичного розвитку. Проте продовження здійснення даних реформ не закінчилося успіхом, що зумовлено певними причинами. Серед таких причин, що зумовили перешкоджання ровитку демократичних перетворень можна виділити відсутність стабільності в державі, що призвело до панування тиранії.

РОЗДІЛ 1 Господарство Давньої Греції

Криза рабовласництва на Близькому Сході призвела до занепаду Вавилонського царства і Єгипту, які стали жертвою персидських завоювань. Однак цей режим відроджується в нових країнах Середземномор'я, куди поступово перемістилися центри Стародавнього світу. Це виявилося в економічному піднесенні Греції та Риму.

У світовій історії розпочався новий період, відомий під умовною назвою античний (лат. antiquus – давній). Хронологічно він охоплював першу половину І тис. до н. е. – першу половину І тис. н. е. В період античності рабовласництво досягло повного розквіту. Переважало боргове рабство, була знищена община, використання рабської праці стало більш різнобічним і продуктивним. Рабство перетворилося на класичне.