Становлення та розвиток відносин між Україною та Туреччиною

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Становлення та розвиток відносин між Україною та Туреччиною

ЗМІСТ

Вступ ....................................................................................................................3

Розділ 1. Становлення і розвиток міждержавних відносин та договірно-правової бази України і Турецької Республіки у 1991-2013 роках ..........7

Розділ 2. Розвиток українсько-турецького торгівельно-економічного співробітництва у 1991-2013 роках ..............................................................15

Розділ 3. Сучасний стан та актуальні питання співпраці між Україною та Туреччиною .................................................................................................21

Висновки ...........................................................................................................39

Список використаних джерел ......................................................................31

Додатки .............................................................................................................39

Вступ

Актуальність дослідження становлення та розвитку відносин між Україною та Туреччиною полягає в тому, що на сьогоднішній день Турецька Республіка є потужною та впливовою регіональною державою, що продовжує нарощувати свою міць у військово-стратегічній та економічній сферах. Вона зміцнює свій авторитет у Європі та у світі загалом, що робить її бажаним союзником для України.

У 2010-х роках Туреччина зіштовхнулася з погіршенням взаємин з багатьма державами Близького Сходу та політичними суперечностями із Російською Федерацією (яку опосередковано підтримувала, сподіваючись зберегти з нею високий рівень співпраці та партнерства у багатьох сферах). Тому вона вбачає в співпраці з Україною можливість не лише забезпечити безпеку у неспокійному Чорноморському регіоні, а й стимулювати власну економіку, продовжити традиційну політику опіки над тюркськими народами.

Україна до початку 2010-х років розглядала Туреччину переважно як вигідного економічного партнера. Тому істотна зміна геополітичної ситуації у Чорноморському регіоні та окупація Криму Російською Федерацією стали вагомим чинником активізації українсько-турецьких відносин. Для України після втрати Криму вкрай важливе турецьке визнання Півострова українським і спільні зусилля для захисту кримських татар. В умовах російсько-української війни неоціненна підтримка Анкари, як члена безпекових організацій, у тому числі НАТО, курс на участь у якому проголосила Україна. В умовах піратських нападів російського флоту на українські кораблі – унікальна роль Туреччини як контролера Чорноморських проток. В умовах інформаційної війни – як країни перебування Вселенського Патріарха Варфоломія, який підтримав утворення Православної Церкви України. В умовах економічних негараздів – як одного з найбільших споживачів української продукції (і тому невипадково знову постало питання про зону вільної торгівлі). Для простих українців – як місце відпочинку, куди можна поїхати за внутрішніми посвідченнями...

Означені причини, а також зростаюча інтенсивність українсько-турецьких політичних контактів, викликають інтерес до питань становлення і розвитку відносин між Україною і Туреччиною у різних сферах, роблять їх вивчення і дослідження актуальним і своєчасним

Метою курсової роботи є комплексне наукове дослідження процесу становлення та розвитку відносин між Україною та Туреччиною.

Поставлена мета зумовлює наступні завдання:

• Встановити історичні передумови, розкрити становлення і розвиток міждержавних відносин України та Турецької Республіки, а також договірно-правової бази їх взаємин у 1991-2013 роках;
• Проаналізувати стан та динаміку розвитку українсько-турецького торгівельно-економічного співробітництва як найважливішого напряму їх взаємодії у 1990 – на початку 2010-х років;
• Охарактеризувати особливості політики Туреччини та розкрити головні напрямки українсько-турецької співпраці у 2014 – на початку 2020 року.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є двосторонні відносини між Україною та Турецькою Республікою.