Формування та розвиток понять „привласнення” та розтрата” в кримінальному праві

План

Вступ.        3

1. Формування та розвиток понять „привласнення” та розтрата” в кримінальному  праві.        5

1.1.  Загальні ознаки  та особливості „привласнення” та „розтрати”.        5

1.2. „Ввірене майно” в кримінальному праві.        11

2. Загальний аналіз складу злочину передбаченого ст. 191 Кримінального Кодексу України.        16

2.1. Аналіз основного складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 191 Кримінального Кодексу України.        16

2.2. Аналіз деяких кваліфікованих видів злочину „привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”.        22

3. Інші кваліфіковані види злочину „привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”.        28

Висновки.        30

Список використаної літератури.        32

Додатки……………………………………………………………………..34

Вступ

          Забезпечення недоторканності власності є однією з основ сучасної демократичної правової держави. Конституція України гарантує рівність і недоторканність приватної та державної власності. Рівність всіх форм власності припускає і їх рівний захист, для забезпечення якого використовуються зокрема методи кримінально-правової охорони. Разом з тим, росте кількість посягань на даний об'єкт кримінально-правової охорони, однією з причин цього зростання є недосконалість законодавчих конструкцій.

Актуальність, своєчасність та перспективність розробки теми даної курсової роботи пов’язана з тим, що у зв'язку з реформою кримінального законодавства, а особливо у зв'язку з ухваленням Кримінального Кодексу України у 2001 р., помітним стає певне вдосконалення юридичної техніки в області регулювання кримінальної відповідальності за корисливі посягання. В той же час є наявним невизначеність і суперечність у визначенні і конструюванні деяких форм розкрадання, найочевидніше дана негативна тенденція простежується у області регулювання відповідальності за привласнення, розтрату та заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.

            На користь даного твердження свідчить і те, що кримінально-правові аспекти боротьби з різними видами розкрадання викликають значний науковий та практичний інтерес. Проблеми кваліфікації розкрадання, зокрема, питання кримінальної відповідальності за діяння, передбачені ст. 191 Кримінального Кодексу України, впродовж достатньо тривалого часу знаходилися і знаходяться у полі зору учених. Зокрема до цієї проблематики зверталися у своїх працях такі вчені як Волженкін В.А., Дерендяєв В.Н., Мельник М., Матишевський В.І., Ляпунов Ю.І., Белокуров О.В. та ін.

Численні публікації, присвячені розкриттю проблеми притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 191 КК України, постійно друкуються не тільки в правознавчий періодичний літературі, а й у популярних друкованих засобах масової інформації (видання „Контракти”, „День”, „Тернопільська газета” та ін.). Надзвичайно багато статей на цю тематику Знаходимо у журналах „Право України”, „Законность”, „Государство и право” (найперше слід відмітити праці Белокурова О.В., Клепицкого І.) та інших подібних виданнях. Ґрунтовні розділи та аналізи норм статті 191 знаходимо в підручниках з Кримінального права та а науково-практичному та науковому коментарях до Кримінального кодексу України, які, слід відзначити, зосереджують увагу також і на проблемних моментах застосування даної норми.

        Разом з тим важливо брати до уваги, що вказана проблематика не знайшла належного теоретичного освітлення, що враховує сучасні реалії науки кримінального права. Виходячи з наукової та практичної актуальності даної теми та спираючись на результати вивчення окремих її аспектів у науковій юридичній літературі,  метою даної роботи є всебічне дослідження та аналіз складу злочину „привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”, передбаченого ст. 191 Кримінального Кодексу України.