Історичне значення для Франції реформаторської політики Людовіка IX Святого

В листопада 1226 р. помер батько Людовика IX Святого, цього ж року він був проголошений королем в Реймському соборі, але на той час Людовику IX було лише одинадцять років і його мати Бланка Кастильська управляла Францією як регент.

Людовик IX уславився своєю реформаторською діяльністю. Він провів військову, судову, адміністративну і грошову реформу.

Однією з найважливіших його реформ, можна визначити судову реформу. Внаслідок проведення цієї реформи загальнодержавною установою з розгляду судових справ у королівстві став Паризький парламент. Даний парламент складався з професійних юристів та регулярно засідав тільки в Парижі, незалежно від місця перебування короля. Значно обмежилася юрисдикція сеньйоральних судів, їх рішення могли бути оскаржені в Королівському суді. В королівському домені заборонялися приватні війни, а на решті території встановлювалися «40 днів короля», протягом цього терміну конфлікти, які спалахували між феодалами, мали улагоджуватися мирним шляхом за допомогою Королівського суду. Також потерпілому заборонялося викликати самих суддів, рішенням яких він був не задоволений. Якщо по закінченні терміну справа не вирішувалась,тоді дозволялось розпочинати війну.

Людовик IX продовжував адміністративну реформу своїх попередників. Так як після смерті його батька частина володінь відійшла молодшим братам, Людовик IX почав організовувати структуру управління. Він розділив країну на 20 округів та встановив чіткий контроль за їхньою діяльністю.

Проводивши військову реформу Людовик IX хотів замінити феодальне ополчення найманими військами. За його правління виникла міська міліція, яка