Лiнгвiстичнi передумови формування англомовноi лексичноi компетентностi учнiв на матерiалi фразових дiэслiв

Подосиннікова Г. І., Кучеренко М. П.

Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

Суми

ЛІНГВІСТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА МАТЕРІАЛІ ФРАЗОВИХ ДІЄСЛІВ

У статті розглянуто лінгвістичні передумови формування англомовної лексичної компетентності учнів на матеріалі фразових дієслів.

Процес навчання іноземних мов включає в себе не просто засвоєння мовних одиниць та формальних правил їх поєднання в мовленні, а й оволодіння ідіоматичним мовленням – мовленням, побудованим за структурно-мовленнєвими зразками, що властиві традиційному узусу розмовного різновиду певної мови та відображають особливості вербального менталітету нації її носіїв [6]. 

Труднощі формування лексичної компетентності пов’язані з феноменом ідіоматичності мовлення, який, слідом за Г. І. Подосинніковою, розуміємо як психолінгвістичний феномен своєрідності світосприймання і вербального менталітету нації, що виражається в закріпленні в мовленнєвому узусі певної мови синкретичних мовленнєвих одиниць різного ступеня стійкості, які є специфічними для певної мовленнєвої спільноти в плані структури, семантики й особливостей вживання та викликають труднощі при доборі повних еквівалентів з інших мов [6]. 

Процес оволодіння іншомовною лексикою ускладнений, по-перше, наявністю в іноземній мові ряду винятків та типів лексичних одиниць, притаманних лише їй, а по-друге, компонентів, які відбивають особливості вербального менталітету нації носіїв мови та які неможливо засвоїти механістично, поза комунікативно-мовленнєвого контексту. Одним із таких компонентів англійської мови є фразові дієслова, вивченню яких присвячені лінгвістичні дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених-лінгвістів ( D. Bolinger, R. Hiltunen, K. Sroka, J. Povey, Ю. А. Жлуктенко, А. І. Смирницький, Є. А. Долгіна, Є. Є. Голубкова), які зазначають необхідність володіння вказаною підсистемою англійської лексики для ефективного спілкування, оскільки основною функцією фразових дієслів є концептуальна категоризація дійсності, тобто, здатність більш точно і яскраво описувати дії або стан, вказуючи на їх просторові, тимчасові та інші характеристики.

За Джейн Поуві фразове дієслово – це поєднання "простого" дієслова (що складається з одного слова, наприклад: come, put, go) і адвербіальної або прийменникової частини (наприклад: in, off, up), що представляє єдину семантичну та синтаксичну одиницю [7]. За І. Є. Анічковим фразові дієслова – це стійкі лексичні сполуки дієслова з прислівником, дієслова з прийменником і дієслова з прислівником і прийменником, що набувають порівняно з самим дієсловом нові значення чи відтінки значень і становлять єдине семантичне та синтаксичне ціле [1]. Прислівники та прийменники у складі фразового дієслова називаються постпозитивними додатками, а їх з'єднання з дієсловом являє собою єдину, хоча й окремо оформлену лексему, а не словосполучення, яке є однією семантичною одиницею і виступає одним членом речення [5]. 

При структурному (графічному) розділеному оформленні фразові дієслова представляють собою семантичну цілісність, однак їх значення не складається зі значень його компонентів, наприклад: bring up – educate; give up – stop doing, using, etc; go off – explode; come by – obtain. Якщо людина не знайома з фразовим дієсловом, яке зустрілося в тексті, вона не здатна адекватно перекласти/зрозуміти ціле речення/вислів. Найчастіше вона намагається пов'язати з лексичним оточенням два окремих слова, не розуміючи, що перед нею єдине семантичне ціле. Ідіоматичність фразових дієслів, а саме невідповідність між планом змісту та планом форми цих одиниць, визначає їх місце в формуванні лексичної компетенції.

Фразове дієслово може бути замінене «простим» дієсловом. Це характеризує фразове дієслово як семантичну єдність: call up – telephone come by – obtain; put off – postpone put up with – tolerate [7].

Для фразових дієслів характерна багатозначність. Наприклад, для take in у словниках пропонуються такі значення: надавати притулок, приймати на роботу, виписувати та регулярно отримувати періодичні видання, містити, запасатися, дурити, зрозуміти, повірити неправді, згорнути вітрила, вшити одяг, супроводжувати, передавати, оглядати, відвідувати визначні місця тощо.