Резерви пiдвищення ефективностi розробки iнвестицiйних проектiв
Автор: D Dixon • Ноябрь 22, 2018 • Доклад • 16,886 Слов (68 Страниц) • 374 Просмотры
РОЗДІЛ 3
РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗРОБКИ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
3.1. Скорочення витрат та мінімізація ризику при розробці інвестиційних проектів
Розробка документації інвестиційного проекту є досить витратним завданням передінвестиційного етапу. Традиційно вартість розробки документації знаходиться у межах 5-7 % від вартості інвестиційного проекту. Ці витрати є незворотними, оскільки в разі відхилення проекту через його неперспективність підприємство-ініціатор проекту втрачає вкладені в його розробку кошти.
Скоротити витрати на обґрунтування проекту та мінімізувати ризик безповоротних інвестицій у розробку неперспективних проектів без збитків для якості можливо шляхом більш ефективного інформаційного забезпечення процесу розробки інвестиційного проекту.
Інформаційне забезпечення процесу розробки інвестиційного проекту включає наступні етапи [4, 41, 86, 93]:
- збір інформації (створення інформаційного масиву);
- обробку інформації (експертизу);
- інтерпретацію інформації (використання інформації для прийняття рішень щодо інвестування)
Підвищення ефективності інформаційного забезпечення процесу розробки інвестиційного проекту передбачає прискорення процесу збору та обробки інформації, скорочення витрат на його здійснення, підвищення якості інформації.
Інформація для розробки інвестиційного проекту повинна відповідати наступним вимогам:
- бути повною та достовірною;
- базуватися на інтегрованій системі документації та взаємозв’язку інформаційних масивів;
- акумулюватися в єдиному стандарті;
- забезпечувати можливість комплексної техніко-економічної оцінки проекту.
Вимога до повноти та достовірності полягає в тому, що вся інформація, що міститься в базових формах фінансової оцінки, повинна мати коментарі, посилання на таблиці з вихідними даними та посилання на джерела, що доводять її достовірність. У разі відсутності останніх (наприклад, для прогнозних величин) кожна інформаційна одиниця має бути обґрунтована.
Інтегрованість забезпечує взаємне непротиріччя інформації, тобто підсумкова інформація одних форм є вхідною інформацією для інших форм. Взаємний зв’язок форм має чітко відслідковуватись. Цей принцип є важливим тому, що його застосування виключає можливість випадкових помилок при введенні інформації.
Стандартизація інформації полягає у використанні єдиного стандарту представлення інформації (часового масштабу, підходу до складання фінансових потоків та інше) з метою забезпечення можливості співставлення даних між собою.
Комплексність передбачає багатокритеріальну оцінку елементів інформаційного масиву та є особливо важливою на етапі інтерпретації інформації, коли можлива ситуація, що один показник свідчить про перспективність проекту, інший – про його недоцільність. У таких випадках комплексний аналіз дозволяє врахувати всі фактори та обрати найбільш ефективний варіант проекту.
Створення інформаційного масиву для розробки інвестиційного проекту відбувається на макро- та мікрорівнях.
Макроекономічний рівень включає:
- інформацію про економічне оточення проекту;
- інформацію про правниче оточення проекту;
- інформацію про політичне оточення проекту;
- інформацію про інвестиційну привабливість регіону;
- інформацію про рівень ризику ведення бізнесу в регіоні.
Мікроекономічний рівень містить:
- інформацію про допроектну господарську діяльність об’єкта інвестування;
- інформацію безпосередньо про інвестиційний проект (аналіз ринку, план маркетингу, технічний аналіз, фінансовий аналіз тощо).
Обробка інформаційного масиву включає:
- аналіз оточення та різних складових проекту (зовнішня середа, ризики, маркетингова інформація, екологічні критерії, фінансовий аналіз)
- розрахунок базових показників.
Результати обробки інформаційного масиву використовуються для прийняття інвестиційних рішень наступним чином:
- визначаються прийнятні та граничні (песимістичні та оптимістичні) значення показників ефективності проекту;
- проводиться комплексна багатокритеріальна оцінка проекту (стосовно оточення, рівня ризику, допроектної діяльності підприємства, фінансової спроможності та економічної ефективності проекту);
- приймається рішення щодо інвестування.
Ці процеси зображені на рис. 3.1.
Збір інформації (створення інформаційного масиву) | ⇒ | Обробка інформації (експертиза інформаційного масиву) | ⇒ | Інтерпретація інформації (використання інформації для прийняття інвестиційних рішень) | ||
⇓ | ⇓ | ⇓ | ||||
1. Макрорівень | 1.Аналіз оточення | Визначення прийнятних та граничних показників | ||||
⇓ | ⇓ | |||||
Економічне оточення Правниче оточення Політичне оточення Інвестиційна привабливість регіону, рівень ризику ведення бізнесу в регіоні
| 2. Аналіз складових проекту | Інтеграція показників | ||||
⇓ | ⇓ | ⇓ | ||||
2. Мікрорівень | Маркетинговий аналіз, технічний аналіз, фінансовий аналіз, економічний аналіз, аналіз ризиків, екологічний аналіз, соціологічний аналіз | Оцінка проекту за багатьма показниками | ||||
Допроектна діяльність реципієнта (фінансовий стан) | ||||||
⇓ | ⇓ | ⇓ | ||||
Безпосередньо проект:
| 3. Розрахунок базових показників | Прийняття рішення щодо інвестування |
Рис. 3.1. Етапи інформаційного забезпечення розробки інвестиційних проектів
...