Пiдвищення ефективностi господарськоi дiяльностi як чинник економiчного розвитку пiдприэмств

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ЧИННИК ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

Постановка проблеми. У сучасних умовах господарювання, які внаслідок впливу пандемії та інших негативних факторів є складними та динамічними, постає нагальна потреба у забезпеченні економічного зростання вітчизняної економіки. Таке зростання, своєю чергою, повинно відбуватися на засадах економічного розвитку підприємств. Водночас, багато вітчизняних підприємств в останні роки характеризуються низькими темпами їх економічного розвитку, а у деяких з них він взагалі відсутній. У зв’язку з цим необхідним є виділення головних чинників, які сприятимуть пришвидшенню темпів та збільшенню масштабів економічного розвитку підприємств України. В якості одного з таких чинників може розглядатися підвищення ефективності господарської діяльності, тобто зростання співвідношення між результатами цієї діяльності та понесеними на її провадження витратами. Для української економіки виділення цього чинника є особливо важливим, оскільки у багатьох суб’єктів господарювання наявний рівень економічної ефективності їх діяльності є невисоким. Проте, розробленню заходів з підвищення ефективності діяльності підприємств як чинника їх економічного розвитку повинно передувати оцінювання впливу такого підвищення на показники економічного розвитку суб’єктів господарювання. Таке оцінювання стикається з суттєвими труднощами, зумовленими, зокрема, наявністю різних видів індикаторів вимірювання як рівня економічного розвитку, так і міри ефективності господарської діяльності, а також складними взаємозв’язками між ними. Подолання цих методологічних труднощів є запорукою визначення потенціалу економічного розвитку підприємств завдяки підвищенню економічної ефективності діяльності, яку вони провадять. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання визначення сутності економічної ефективності господарської діяльності, встановлення індикаторів її оцінювання та чинників формування розглядалися багатьма науковцями, зокрема, такими вченими, як А. Л. Висоцький, І. Ю. Єпіфанова, А. В. Линенко, С. О. Мащенко, М. М. Мітрахович, А. В. Симак, В. М. Шарманська та ін. Також значних результатів досяги дослідники, зокрема, В. Г. Герасимчук, Н. В. Захарченко, А. О. Касич, Н. Г. Міщенко, В. С. Найдюк та ін., у вирішенні питань, пов’язаних із вивченням закономірностей економічного розвитку суб’єктів господарювання. Серед іншого, науковцями встановлено види економічного розвитку підприємств, виділено головні умови його перебігу та запропоновано рекомендації стосовно формування та реалізації інвестиційно-інноваційної моделі розвитку вітчизняної економіки. Водночас, вплив ефективності господарської діяльності на економічний розвиток підприємств досліджено не достатньо повно, що зумовлює потребу у подальшому вивченні цього питання. Мета статті полягає у розробленні методологічних засад оцінювання впливу підвищення ефективності господарської діяльності на економічний розвиток підприємств. Виклад основного матеріалу дослідження. Оцінювання економічної ефективності господарської діяльності підприємств є одним з найважливіших завдань економічного аналізу, вирішення якого має суттєве значення для виявлення резервів зростання фінансово-економічних результатів цієї діяльності. На даний час існують різні наукові підходи до визначення сутності категорії «економічна ефективність» та пропонується значна кількість різноманітних індикаторів, за допомогою яких вимірюється рівень економічної ефективності функціонування підприємств та його ресурсного забезпечення. Проте, більшість дослідників дотримується думки про те, що економічна ефективність повинна характеризуватися відносними показниками, що описують співвідношення між певними фінансово-економічними результатами господарської діяльності та понесеними на її здійснення витратами чи використаними для цього обсягами економічних ресурсів. Загалом, оцінювання економічної ефективності господарської діяльності підприємств у цілому та ефективності використання тих чи інших видів економічних ресурсів дає змогу зіставити між собою результативність функціонування різних суб’єктів господарювання, абстрагуючись при цьому від масштабів їх діяльності та розмірів застосовуваних ними ресурсів. Також оцінювання економічної ефективності господарської діяльності та ресурсного забезпечення підприємства дозволяє проаналізувати динаміку результативності його функціонування, елімінуючи з розгляду зміну розмірів цієї діяльності та наявних у підприємства ресурсів. Тому під економічною ефективністю господарської діяльності підприємства та її ресурсного забезпечення доцільно розуміти міру результативності цієї діяльності та використання певних видів економічних ресурсів підприємства незалежно від обсягів господарської діяльності та розмірів застосовуваного з метою її провадження ресурсного забезпечення. З урахуванням цього, процес оцінювання економічної ефективності господарської діяльності підприємства або її ресурсного забезпечення потребує виконання такої послідовності дій; 1) вибір узагальнюючого показника, який би характеризував фінансово-економічні результати господарської діяльності підприємства. Одним з можливих таких індикаторів є величина операційного або чистого прибутку, проте, недолік цього показника полягає у неврахуванні ним чинника понесених інвестиційних витрат. Дійсно, можливою є ситуація, за якої два підприємства характеризуються однаковою величиною прибутку, однак, вклали різний обсяг інвестицій у придбання активів, завдяки яким цей прибуток отримується. Щоб врахувати цю обставину, доцільно перейти від показника прибутку до індикатора надприбутку. Останній являє собою різницю між прибутком підприємства та добутком його активів, які генерують цей прибуток, на норму прибутковості інвестицій, тобто на мінімально припустимий з точки зору власників підприємства рівень такої прибутковості, за якого придбання активів є доцільним; 2) встановлення показника, що враховує масштабність господарської діяльності (її ресурсного забезпечення). Таким показником повинен виступати обсяг цієї діяльності, що визначається обсягом виробництва та (або) збуту продукції підприємства у натуральних чи вартісних одиницях виміру, а для ресурсного забезпечення – натуральний чи вартісний обсяг відповідних економічних ресурсів; 3) зіставлення між собою значення узагальнюючого показника та показників масштабності господарської діяльності підприємства (її ресурсного забезпечення) за звітний проміжок часу або за низку проміжків часу. З урахуванням викладеного вище, з метою оцінювання економічної ефективності господарської діяльності суб’єктів підприємництва пропонується використовувати показник частки надприбутку у складі їх доходів. Стосовно операційної діяльності підприємства (а у подальшому буде розглядатися лише цей вид господарської діяльності) відповідний показник визначатиметься за такою формулою: