Только два стимула заставляют работать людей: жажда заработной платы и боязнь ее потерять. Генри Форд

Сумський державний університет

Навчально-науковий інститут бізнес-технологій «УАБС»

Кафедра теоретичної і прикладної економіки

Есе по дисципліні «Економіка підприємства»

на тему:

«Только два стимула заставляют работать людей: жажда заработной платы и боязнь ее потерять. Генри Форд»

        Виконав: ст. гр. БС–32

        Шабовта Олександр

        Перевірив: доцент кафедри

  прикладної економіки

  Дутченко О.М.

Суми 2016

Вступ

Після прочитання афоризму Генрі Форда я задумався: «А чи правда є тільки два стимули для роботи людей: коли вони прагнуть заробітної плати і коли бояться втратити її ?» Тобто це означає, що людина працює тільки заради грошей, що ніщо інше не може її втримати на робочому місці?! Мабуть, я не погоджуся з цією думкою. Тому що існує багато інших реальних заохочень до праці. Навіть у науковій літературі подають схему, де крім грошових стимулів є ще матеріальні негрошові та нематеріальні стимули:

[pic 1]

Основна частина

На мою думку, одним з головних стимулів до трудової діяльності працівника є його зацікавленість і задоволення роботою. Існує вислів – «На роботу, як на свято». Багато хто може не погодитися з цим, але ж є люди, яким дійсно робота приносить задоволення. І це не залежить від заробітної плати. Давно відомий вислів Конфуція – «Обери собі роботу до душі, і тобі не доведеться працювати жодного дня у своєму житті» - тільки підтверджує мою думку. Також ще одним відомим афоризмом Генрі Форда є такий: «Найкраща робота - це високооплачуване хоббі».  Звісно, як можна тут не погодитися. Мабуть, це було б формулою щастя для багатьох людей. Але, як бачимо, і тут Генрі Форд на перший план висуває гроші, мотив збагачення.

Також ще одним стимулом до роботи є набуття досвіду. Деякі люди навіть не зважаючи на малу зарплату працюють на роботі, щоб набути досвіду і піти більш кваліфікованим спеціалістом на іншу роботу або вищу посаду.

Не менш важливими факторами для трудової діяльності людини є самореалізація, саморозвиток та кар’єрний зріст. Особисто для мене основним стимулом до навчання, яке можна порівняти з роботою, є не стипендія, а – самовдосконалення. Безперечно, стипендія є неабияким заохоченням до роботи, але ж я навчаюся, щоб стати спеціалістом у своїй галузі, мати авторитет серед колег, а також кар’єрний зріст.

Наступним чинником, як би це дивно і не звучало у сучасному світі, я виділив альтруїзм. Так, ще є люди, які хочуть працювати на благо людству, хоч би яку заробітну плату вони б не отримували. Альтруїсти не ставлять на перше місце тільки вигоду для себе, вони хочуть принести користь іншим своєю працею. Це стосується в першу чергу працівників третинного сектору економіки – сфери послуг, особливо працівників у сфері науки й освіти – вони віддають свої сили на навчання та розвиток інших.

Стимулами до роботи також можуть бути гарні умови праці та чудовий колектив. Із власного життя я знаю людей, які працюють за мінімальну зарплату (хоч і був вибір піти на роботу з високим заробітком), але у дружньому колективі та зі сприятливими умовами (робота недалеко від дому, зручний графік роботи, неважка сидяча робота).