Самостійна робота з «Теоретичні основи машинобудування»

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Кафедра мссо

Самостійна робота

З дисципліни: «Теоретичні основи машинобудування»

Виконав:

Студент групи ОХ-4-2

Д’яков М.К.

Перевірив:

Литвиненко О. А.

Київ 2016

1. Розподіл випадкових величин за законом Вейбула і його застосування для визначення показників надійності виробів.

Цей розподіл характеризується такими функціями:

- імовірністю безвідмовної роботи

[pic 1]

- інтенсивністю відмов

[pic 2]

 - густиною розподілу          

[pic 3]

[pic 4]

Рис. 1. Характеристики розподілу Вейбулла: а – густина розподілу; б – функція надійності; в – інтенсивність відмов; г – графічне визначення параметрів розподілу

Розподіл Вейбулла також має два параметри: параметр форми m > 0 і масштабний параметр t0 > 0. Математичне сподівання і середнє квадратичне відхилення визначаються відповідно так:    

[pic 5]

де  і  - коефіцієнти.

 Якщо на протязі певного часу  відмови не відбуваються, то формула для визначення імовірності безвідмовної роботи визначається за формулою:

[pic 6]

Іноді характеристики розподілу Вейбулла записуються з використанням інших позначень. Наприклад, імовірність безвідмовної роботи може бути подана так:

Де: [pic 7]                                    

1. Підвищення довговічності застосування іонного осадження, легування та імплантації зносостійких елементів на поверхню деталей.

 Набули поширення установки типу “Булат” і “Пуск” різних модифікацій для нанесення покриттів, які формуються за рахунок конденсації плазми коронного розряду, що збуджується між катодом (матеріалом покриття) і анодом (корпус вакуумної камери) у вакуумі. Основним катодним матеріалом у цих умовах є титан. На поверхні деталей утворюється нітрид титану, який дозволяє в ряді випадків підвищити зносостійкість деталей в 1,5…3 рази.

Основний напрямок використання цього методу — зміцнення деталей та інструментів з високолегованих і швидкоріжучих інструментальних сталей. Використання методу для зміцнення виробів з вуглецевих сталей може не дати бажаного ефекту, тому що процесс нанесення покриття проходить при температурі 350…5000С, що призводить до відпуску сталей та зменшення їх твердості.

Захисна дія плівок, товщиною до 10 мкм, конденсованих на поверхні ріжучого інструменту, твердих речовин полягає не лише в механічному протистоянні зношуванню, але і в забезпечені перерозподілу температур в різальному лезі інструменту під час роботи, що збільшує його теплостійкість. Випробування зразків ножів загортувальних автоматів типу ІЗМ на зношування за схемою “ніж (сталь Р6М5) – контртіло (сталь Х6ВФ)” при швидкості ковзання 1,2 м/с і навантаженні 0,43 кН показали, що інтенсивність зношування зразків з покриттями із нітриду титану в 2,5 рази менша, ніж непокритих. Випробування зміцнених рухомих ножів із сталі Р6М5 в парі з ножами з сталі ХВГ для загортувальних автоматів ІЗМ-2 на Харківській кондитерській фабриці показали, що зносостійкість їх збільшилась в 1,5 рази.

Відмітимо, що технологія іонно-плазмового напилення має ряд недоліків (досить високі температури процесу; невеликі габарити технологічних камер і деталей; вимоги простої конфігурації напилюваних деталей; значна тривалість процесу та складність технології), які обмежують її поширення для підвищення довговічності деталей в умовах підприємств харчової промисловості.

  Іонне осадження, іонне легування та впровадження (імплантація) — це також один із перспективних способів підвищення зносостійкості деталей. Найбільш розроблений з методів іонної імплантації — метод іонного азотування. Азотування іонізованим азотом з успіхом використовують для зміцнення деталей різних габаритів із легованих і вуглецевих сталей.