Засміченність зерна пшениці і жита

         МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

           Тернопільський національний технічний університет

                                        імені Івана Пулюя

                                                                                                  Кафедра харчової біології та хімії

                                           Лабораторна робота №2

                       На тему “Засміченність зерна пшениці і жита”

                                                                                                                      Виконав:Солодков І.І  

                                                                                                                      Перевірив: Лялик А.Т

                                                           Тернопіль 2023

 Лабораторна робота №2.Засміченність зерна пшениці і жита.

/ДСТУкраїни 13586.2-81/

 Мета роботи: 1. Ознайомитись із зовнішньою будовою найголовніших засмівачів зерна та класифікацією домішок.

Визначити засміченість зерна пшениці.

В результаті проведення роботи студент повинен:

Знати характерні ознаки найбільш розповсюджених засмічувачів зерна класифікацію домішок, порядок визначення засміченості та розрахунку, допустиму точність зважування.

Вміти   розпізнавати найбільш розповсюджені засмічувачі, окремі фракції домішок, виділяти та просіювати зерна, розібрати наважку зерна на відповідні фракції, зважувати їх та обчислювати засміченість.

Основні теоретичні відомості. 

Всі партії зерна, які заготовлюють та розподіляють, - це зернова маса, що складається із зерна основної культури та різних домішок.

Засміченість - це процентний склад домішок, що містяться у даній партії зерна. Цей показник відноситься до обов'язкових і визначається при оцінюванні якості партії зерна будь-якого призначення.

Плоди та насіння всіх сміттєвих дикоростучих рослин, які засмічують зерно, (рис. 2.) можна поділити на такі групи:   .

1. повсюдні засмічувачі ;

2. важко відокремлювані /спеціалізовані/ засмічувачі ;

3. шкідливі домішки.

До повсюдних засмічувачів відносяться: пирій повзучий, кукіль, гречанка /гречишка/ в’юнкові, в'юнок польовий, полин гіркий.

До спеціалізованих засмічувачів відносять дику редьку,  гречку татарську для гречки ;вівсюг для вівса ; костер житній та волошка синя для жита ; просо рисове; просо крупно-плідне /курмак/, просо куряче для рису ; мишій, горошок, в'юнок та гречишка в'юнкова для проса.

[pic 1]

Рис. 2. Схема класифікації домішок у партіях зернової маси

Кукіль (рис 3) - форма насінин брунькоподібна, з боку спинки широко заокруглена, коло рубчика майже клиноподібно звужена, поверхня горбкувата. Забарвлення чорне, матове, іноді темно-коричневе. Засмічує ярові, рідше озимі посіви. Розповсюджений майже у всіх районах європейської частини Росії, в Україні, Середній Азії та на  Кавказі.

Насіння куколю отруйне,   воно містить у собі сапонін, який розчиняє червоні кров'яні тільця. Домішок куколю надає хлібу блакитнуватого відтінку та гіркого присмаку. Граничні норми його у заготовленому зерні - не більше 1 відсотка /процента/, у класному розподілюваному зерні - не більше 0,5 відсотка.

Вівсюг (рис 4) - форма зернівки веретеноподібна або овальна, відрізняється від вівса тим, що коло основи мав так звану "підківку", в результаті чого зерно при дозріванні легко обсипається. Це зчленування служить розпізнавальною ознакою вівсюга. Забарвлення луски сіре, жовте, білувате, буре або світло-буре. Засмічує ярові культури, головним чином посіви вівса; бур’ян розповсюджений майже на всій європейській частині Росії, в Україні, на Кавказі та в Закавказзі