Особливості розвитку сили в учнів старшого шкільного віку на уроках фізичної культури засобами атлетичної гімнастики

КУРСОВА РОБОТА

з  теорії та методики фізичного виховання

Особливості розвитку сили в учнів старшого шкільного віку на уроках фізичної культури засобами атлетичної гімнастики

ЗМІСТ

ВСТУП        3

Розділ 1. Теоретичний аналіз особливостей розвитку сили в учнів старшого шкільного віку на уроках фізичної культури засобами атлетичної гімнастики        6

1.1. Науково-теоретичні основи розвитку силових здібностей учнів 10-11 класів        6

1.2. Історія розвитку атлетичної гімнастики        9

1.3. Вікові особливості розвитку сили старшокласників        11

1.4. Методика розвитку сили в старших школярів        16

1.5.Спрямованість атлетичної гімнастики і її вплив на розвиток сили в старших школярів.        19

Розділ 2. Методи й організація дослідження.        27

2.1. Методи дослідження.        27

2.2. Організація дослідження.        27

Розділ 3. Узагальнення теоретичного матеріалу по проблемі розвитку сили в старших школярів.        28

ВИСНОВКИ        30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ        31

ВСТУП

Актуальність. Проблема базової силової підготовки школярів і учнівський молоді представляє в цей час особливий інтерес у зв'язку з вираженими змінами соціальних, екологічних і економічних умов життя суспільства. Однак розробка основоположних методичних рекомендацій з широкого використання різних методів базової фізичної підготовки, починаючи з першого класу, стримується дефіцитом наукових досліджень.  У зв'язку з цим вивчення вікової динаміки м’язової сили школярів в процесі всього періоду навчання представляє, на думку С.В. Новаківського, Л.С. Дворкіна, С. В. Степанова (2002), як науковий, так і практичний інтерес. Це дозволяє визначити педагогічні та фізіологічні закономірності у розвитку силових можливостей і на цій основі більш об’єктивно планувати силові навантаження з урахуванням віку на уроках фізичного виховання. Основною задачею розробки методики базової силової підготовки школярів послужили відомості про специфічність сили м’язів, які є найважливішим чинником всебічного фізичного розвитку людини в онтогенезі [1, 2, 4, 5, 7, 8,10, 11, 14, 15, 16, 17, 18, 19].

Сила – основна фізична якість людини. Її можна розвивати з використанням різних засобів. Але, як показали численні дослідження, найбільше ефективно вона піддається тренуванню, коли застосовуються обтяження, причому обтяження дозовані, тобто враховуючі фізичні можливості того або іншого атлета [8, 9, 11, 16, 17,]. Разом з тим немає єдиної думки щодо використання обтяжень для тренування сили, особливо в дитячому й підлітковому віці. Ряд авторів уважають недоцільним використовувати будь-які обтяження в цих вікових періодах [9,11,20]. Є думки, що дозовані обтяження можуть бути використані у фізичному вихованні школярів і учнівський молоді [9,18, 20 і ін.].

Однак проблема, на думку багатьох авторів, складається не тільки в тому, можна або не можна давати тому або іншому юному атлетові ті або інші обтяження. Якщо буде отримана відповідь на питання: "Як треба тренувати спортсмена, застосовуючи ті або інші обтяження без шкоди для здоров'я?", те заняття атлетичної спрямованості можуть використовувати практично всі здорові люди без обмежень. Адже вага - це й 500 г, і 5 кг, і 100 кг [15, 16, 18]. Будь-який руховий акт людини сполучений із проявом різних фізичних якостей. Щоб атлетові підняти обтяження навіть середньої ваги, йому необхідно повною мірою показати свої здатності в спритності, координації, гнучкості й ін. Отже, розвивати силу неможливо без попутного розвитку практично всіх фізичних якостей людини [2,5,12, 14].