Розвиток досліджень динаміки популяцій риб

Самостійна робота 1

Тема: Розвиток досліджень динаміки популяцій риб.

Список індивідуальних завдань:

1. Проблеми та перспективи розвитку досліджень динаміки популяцій риб в Україні та світі.

2. Основи підвищення рибопродуктивності водойм та раціонального використання рибних ресурсів водойм України.

Хід роботи

• Проблеми та перспективи розвитку досліджень динаміки популяцій риб в Україні та світі. Основи підвищення рибопродуктивності водойм та раціонального використання рибних ресурсів водойм України

Теорія динаміки популяції організмів – розділ загальної теорії розвитку живого, що досліджує закономірності відтворення і регулювання чисельності організмів.

Життя виду – безперервне пристосування до найбільш повного освоєння природних ресурсів, до збереження і відтворення популяції в умовах, що безперервно змінюються.

Динаміка популяції – це безперервний процес зміни поколінь в часі. Характер цього процесу визначається специфікою видових пристосувань, характером взаємозв’язку з середовищем:

- темпом і характером поповнення;

- темпом статевого дозрівання;

- співвідношенням статей;

- тривалістю життя;

- віковою структурою (типом динаміки стада).

Все це пристосувальні властивості організму, що відбивають специфіку взаємовідносин з середовищем.

Максимально можлива біомаса популяції виду визначається забезпеченістю їжею, яка може бути використана особинами популяції для росту і поповнення стада. Тому чисельність і віковий склад особин є пристосуванням до характеру кормової бази. Чим стабільніша кормова база, тим більш складна вікова структура популяції.

Розмірний і віковий склад популяції, час досягнення статевої зрілості – це пристосування до характеру смертності. Чим ширший ряд вперше дозріваючих особин, там стабільніша величина поповнення. Плодючість також пристосувальна відповідь виду на величину смертності. У однієї і тієї ж популяції плодючість може змінюватися в широких межах в залежності від умов проживання популяції. Пристосувально змінюється також якість ікри. Мінливість характеристик ооцитів є тим меншою, чим кращі і стабільніші умови живлення плідників. Пристосувальний характер носить порційність ікрометання. Це дозволяє послабити харчову конкуренцію між личинками і мальками різних генерацій. Істотний вплив на якість врожайності поколінь має якість сперми самців. Ріст – кількісна сторона розвитку, так само є видовим пристосуванням. Швидкий лінійний ріст до досягнення статевої зрілості, забезпечує виду вихід з під преса хижака. Перерозподіл енергетичного забезпечення росту (пластичний зменшується збільшується генеративний) в онтогенезі – забезпечує краще дозрівання популяції. Показники угодованості і жирності дозволяють судити про благополуччя популяції.

На підставі всього вищесказаного можна побудувати наступний ланцюжок:

Забезпеченість їжею → відтворююча здатність → темп росту → дозрівання і плодючість → запас поживних речовин → якість ікри → виживання особин (популяції).

Значно впливає на чисельність популяції природна смертність. У більшості риб основна загибель відбувається на ранніх стадіях онтогенезу (ембріональних, личинкових, малькових). У деяких на більш пізніх етапах (нерест, зимівля та ін.). Вид біологічно пристосований до певної інтенсивності смертності, її амплітуди. Чим більш захищеною є популяція від ворогів, паразитів і природної елімінації на різних етапах життєвого циклу, тим меншу інтенсивність смертності вона може витримати. Чим менш захищені особини виду, тим лабільніша здатність його відтворення.

Промисел (вилов) змінює як внутрішньовидові, так і міжвидові зв’язки популяції. Деякою мірою вилов може бути компенсований регуляторними пристосуваннями популяції. Але ця компенсація можлива лише в певних межах, після перевищення яких, відтворення популяції в звичайних умовах вже не може бути забезпечене.

Перелов – це стан популяції, коли наявна кількість плідників не може забезпечити підтримку чисельності стада.

Таким чином, популяція риб це відкрита, система, що саморегулюється відповідно до змінних умов життя, і як би настроюється на певну інтенсивність відтворення.