Компетентнісного підходу у фармацевтичній освіті

Професійна освіта є важливою складовою життєвого самовизначення людини. Пріоритетним завданням всієї освітньої політики є створення умов для розвитку конкурентоспроможної особистості, і перш за все, оновлення структури і змісту освіти на засадах компетентнісного підходу, її переорієнтації на цілі постійного розвитку . Основним результатом діяльності освітнього закладу має стати не система знань, умінь і навичок, а здатність фахівця діяти в конкретній професійній ситуації. Враховуючи стрімке оновлення наукових досягнень, важливим є також вміння добувати,

аналізувати, систематизувати нову інформацію для подальшого професійного зростання. Крім того, компетентність - це і соціальна характеристика, яка залежить від якостей особисті, від вміння співпрацювати команді професіоналів.

Тобто, успішність майбутнього фахівця безпосередньо залежить від рівня сформованості як фахових, так і ключових компетентностей.

Аналітична хімія - одна з фундаментальних наук при підготовці фахівців фармацевтичного профілю. При її викладанні повинні бути забезпечені умови для формування предметних (спеціальних) і ключових компетентностей.

Методичною та нормативною основою для розвитку предметних

компетенцій є навчальна програма дисципліни, яка регламентує зміст навчання, є професійно орієнтованою з урахуванням профілю підготовки випускників. А ключові компетентності формуються шляхом використання активних та інтерактивних методик і форм проведення занять, тобто певних способів організації навчального процесу, під час яких студенти більшу частину часу працюють або самостійно чи в співпраці один з одним. Подібний підхід дозволяє викладачеві реалізувати основні педагогічні принципи: активності, наочності, системності, послідовності, поступовості, доступності та індивідуальності.

При обиранні засобів навчання слід враховувати, що у навчально-виховному процесі перевага належить :

- діяльнісному підходу;

самостійній, пошуково-дослідницькій роботі (а не репродуктивним

формам;

- розвитку комунікативних умінь студентів та інших якостей особистості (рішучості, відповідальності, здатності засвоювати і застосовувати знання в незнайомих ситуаціях).

Серед найважливіших ключових компетентностей, які формуються при вивченні хімії, можна виділити:

ціннісно-смислову компетентність - студент повинен бути постійно вмотивованим на отримання нових знань та навичок, повинен розуміти, для чого саме вивчається та чи інша тема. Найкраще, щоб це була професійна мотивація. Проте, на першому та другому курсі для багатьох студентів зрозуміліше найближчі цілі. Наприклад, на питання викладача на практичному занятті на тему "Розчини": "Для чого на вашу думку потрібні знань щодо способів виразу вмісту розчинених речовин у розчині та вміння проводити розрахунки та готувати розчини?" студенти дали наступні відповіді:

А) успішно скласти семестровий іспит;

Б) для подальшого вивчення методів аналітичної та фармацевтичної хімії;

B) готувати розчини для проведення аналізів фармацевтичних препаратів у професійній діяльності.

Навчально-пізнавальну компетентність. Для її розвитку можливе використання проблемних, ситуаційних завдань, метод міні-проектів, кейс-метод, рішення розрахункових задач, презентацій речовин, явищ тощо.

Інформаційну компетентність, яка формується одночасно з навчально-пізнавальною

компетентністю, оскільки часто для виконання того чи іншого

завдання, студенти мають шукати інформацію, використовуючи різні ресурси: словники і хімічні довідники, наукові видання, інтернет-ресурси.

• Здоров'язберігаючу компетентність. Вона формується на заняттях,