Відмінності між чоловічою та жіночою психологією

ВІДМІННОСТІ МІЖ ЧОЛОВІЧОЮ ТА ЖІНОЧОЮ ПСИХОЛОГІЄЮ.

Консультуючи сімейні або партнерські пари, психологи часто стикаються з тим, що ряд непорозумінь і конфліктів між партнерами можуть виникати через незнання або недооцінки різниці в психології чоловіка і жінки. І мова йде не тільки про набуті соціокультурні стереотипи поведінки, що залежать від загальноприйнятих соціальних норм і очікувань, а й про певні психологічні (психофізіологічні) відмінності, які визначаються генетикою, нейробіологією, гормонами тощо.

Чому між партнерами виникають непорозуміння.

Часто можна почути від свого партнера: «Він/вона мене не розуміє!», «Як він/вона міг таке зробити/сказати/думати?!». Чоловіки та жінки очікують, що їхній партнер поводитиметься подібно до них або, принаймні, відповідно до їх власної логіки.

Одна з причин таких відмінностей досить «проста»: чоловіки і жінки різні. Рівні, рівні, рівноцінні, рівні, однаково талановиті й здібні, але різні. І навіть якщо їхні інтереси належать до однієї сфери, шляхи їх реалізації абсолютно різні.

Фахівці в області еволюційної психології тлумачать ці відмінності наступним чином:

Психологічні риси сучасних людей є відлунням механізмів виживання, які змушені були виробити наші далекі предки. І ці механізми були різними для чоловіків і жінок.

Деякі вчені не погоджуються з таким суто біологічним поясненням поведінки людини - на їхню думку, такий підхід не враховує соціокультурні фактори, що визначають нашу особистість і модель поведінки.

Безсумнівно, ці соціальні фактори відіграють величезну роль. Проте низка авторитетних крос-культурних досліджень спромоглася виявити певні середні статистичні відмінності між чоловіками та жінками, які мало пов’язані з суспільними очікуваннями, заснованими на традиційних гендерних ролях. Йдеться про деякі загальні особливості функціонування нервової системи, способи взаємодії з навколишнім світом, побудову стосунків, деякі важливі риси особистості.

Ключове слово тут — «середні статистичні величини». Якій би теорії ми не віддавали перевагу, між двома статями все одно більше спільного, ніж відмінностей, а спектр індивідуальних відмінностей набагато більший, ніж відмінностей за статтю. Крім того, вважається, що близько 20% жінок характеризуються «переважно чоловічим» способом мислення і поведінки, а також близько 20% чоловіків – «переважно жіночим».

Цікаву аналогію висловив Марко дель Джудіче з Туринського університету:

«Статеві відмінності в особистісних рисах дуже схожі на гендерні відмінності в рисах зовнішності. Кожна окрема риса – довжина носа, розмір очей тощо – виявляє тонкі відмінності між чоловіками та жінками, але коли ви додаєте всі ці відмінності разом, різниця стає очевидний, що дозволяє нам відрізнити чоловіків від жінок з точністю понад 95%». Отже, навіть якщо індивідуальні відмінності можуть бути не дуже значними, у своїй сукупності вони становлять досить серйозні явища, які суттєво вплинуть на стосунки між чоловіком і жінкою.

Спробуємо описати кілька істотних відмінностей:

- Чоловіча когніція (увага, мислення) або умовна «ментальна енергія» сильніша за цілеспрямованістю, але слабша за здатністю довго витримувати психічне напруження. Чоловічу психіку образно можна порівняти з тонким, вузьконаправленим струменем води. Чим більш спрямований і цілеспрямований струмінь, тим сильніший її потенціал. Такий струмінь може пробити навіть метал. Але варто розділити цей потік на два або більше, як він відразу втрачає свою силу. Тому чоловіки, які мають чіткі життєві цілі, цілеспрямовані і не розкидаються на другорядних непотрібних справах, частіше досягають успіху і реалізують свій потенціал. І при цьому чоловікам часто важче тривалий час витримувати фізичні або психічні навантаження, ніж жінкам. Жіноча психіка влаштована таким чином, що вся енергія як би рівномірно розподілена в просторі і часі. Це як широка ріка, що повільно тече своїм руслом і омиває береги. Енергія річки не викликає таких миттєвих, сильних руйнувань, як вузькоспрямований потік води. Однак він здатний повільно і впевнено розмивати береги, подрібнювати прибережні скелі і іноді затоплювати сусідні рівнини. Певною мірою цей образ відображає поведінку жінки: її гнучкість, зосередженість на деталях, зосередженість частіше на найближчому майбутньому, а не на далекоглядних цілях, невпевненість у виборі, здатність добре виконувати рутинні завдання.