Відносини між державами, як реалізація національних політик

Самостійна робота

Тема: Відносини між державами, як реалізація національних політик.

Висвітлюючи цю тему, я вирішила для початку звернутися до словників задля пояснення термінів “Міжнародні відносини” та “Національна політика”.

Міжнародні відносини. По суті, відносини між державами — сукупність економічних, політичних, правових та дипломатичних норм взаємодії держав, основними соціальними, економічними та політичними силами та організаціями та суспільними рухами, що діють на світовій арені.

Міжнародні правові норми регулюють зокрема відносини між основними суб’єктами — державами. Зі збільшенням кола учасників на міжнародній арені, відносини між державами перейшли у сферу спільних інтересів держав. Наприклад, тепер у пріорітеті міжнародних відносин забезпечення та захист прав та свобод людини.

Нині у міжнародному праві відокремлюють 9 основних галузей:

право міжнародних організацій;

право зовнішніх відносин;

право міжнародних договорів;

право міжнародної безпеки;

міжнародне морське та космічне право;

міжнародне кримінальне право;

міжнародне економічне право;

міжнародне гуманітарне право;

міжнародне екологічне право.

Серед принципів міжнародного права виділяють принцип мирного співіснування, принцип підтримки миру та міжнародної безпеки, принципи міжнародної співпраці та принцип захисту прав людини, народів та націй. Від основних принципів та норм міжнародного права країни не можуть відступатися навіть за взаємною згодою.

Окрім того, міжнародні відносини встановлюють спільні права та обов’язки суб’єктів. Підсумовуючи, можна сказати, що міжнародні відносини об’єднують держави однією місією — дотримання у світі, а отже у кожній країні, принципів міжнародного права, які я перерахувала вище.

Головним суб’єктом та дійова особа міжнародних відносин — держава, в основі якої лежить власна національна політика.

2. Національна політика — невід’ємна складова політичної діяльності держави. По суті, політика держави — сукупність заходів, які здійснюються державою задля формування та реалізації національних інтересів та реалізації протиріч у сфері національних відносин. Це діяльність, яка регулює взаємодію між націями та етнічними групами.

У демократичному суспільстві національна політика повинна будуватися на принципах, протилежних розпалюванню національної ненависті та геноциду, які проводили фашистські держави. Головною цінністю національної політики повинно бути життя та дотримання прав людини, незалежно від національної приналежності.

Нацполітика має створювати в країнах сприятливі умови для вільного розвитку народів та людини окремо. Окрім цього, важливим завданням національної політики є попередження можливих конфліктів на нацгрунті.

Україна — багатонаціональна держава. Тому, проведення продуманої демократичної національної політики вкрай важливо. При чому, нацполітика України покликана не тільки забезпечити розвиток самобутності культури кожного народу, який проживає на території держави, але і зберегти історично сформовану цілісність нашої країни.

Конституція України регламентує національну політику в країні.

Конституція встановлює основні принципи нацполітики в Україні:

рівність прав та свобод людини та громадянина незалежно від його раси, національності, мови, ставлення до релігії, приналежності до соціальних груп та громадських об’єднань;

заборона будь-яких форм обмеження прав громадян за ознаками соціальної, расової, національної, мовної чи релігійної приналежності;

збереження