Теоретико-методологічні засади щодо формування здорового способу життя

Зміст

Вступ..................................................................................................

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади щодо формування здорового способу життя...............................................................................................

1.1 Міждисциплінарний аналіз здорового способу життя............

1.2 Соціологічний аналіз формування здорового способу життя..............................................................

1.3 Формування ціннісних орієнтацій молоді..............

Висновки до 1 розділу....................................................................

Розділ 2. Агенти впливу на формування здорового способу життя молоді................................

2.1 Роль сім’ї у формуванні здорового способу життя.............................................................................

2.2 Освітні програми з формування здорового способу життя..............................................................

2.3 Фізична культура як неодмінна складова формування здорового способу життя молоді......

2.4 Сучасні підходи до формування навичок здорового способу життя за активної участі молоді............................................................................

Висновки до 2 розділу....................................................................

Розділ 3. Шляхи вдосконалення здорового способу життя.

3.1. «Проблема формування здорового способу життя у шкільному середовищі ( за результатами соціологічного дослідження)……

3.2. Тренінгова програма «Формування здорового способу життя в шкільному середовищі»…………………

Список використаної літератури…………………………

Додатки……………………………………………………………

Вступ

Актуальність роботи: На нашу думку у сучасному суспільстві життя й здоров’я людини визначають, як людську цінність. Особливо важливе здоров’я  дітей та молоді. Здоров’я дітей основа розвитку держави. Діти та молодь значно раніше інших категорій населення відчувають наслідки деформації суспільства, гостро переживають свою соціальну незахищеність.

Взагалі здоров’я населення показник добробуту держави, тому його збереження є важливим фактором. Здоров’я особистості – це характеристика якості духовного, психічного та фізичного розвитку індивіда, що забезпечує повноцінну участь у різноманітних сферах соціального життя й діяльності як суб’єкта праці, пізнання, спілкування й творчості.

Сьогодні за глобальними змінами в українському суспільстві прийшли зміни у сфері охорони здоров’я: значно скоротилося фінансування системи, зубожіння населення призвело до скорочення тривалості життя, менше уваги стало приділятись проблемам профілактики та гігієни тощо.

Кардинальні зміни, що відбуваються в усіх сферах життєдіяльності суспільства, вимагають нових підходів щодо виховання та соціалізації підростаючого покоління. Особливого значення набуває формування гармонійно розвиненої, суспільно активної, фізично досконалої, здорової особистості. Аналіз державних документів: Конституції України, основ законодавства України про охорону здоров'я. Закону України «Про загальну середню освіту», Концепції за загальної середньої освіти (12-річна школа), Національної доктрини розвитку освіти, Закону України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя» - свідчить про те, що пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального ставлення до свого здоров'я та здоров'я оточуючих як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності. Проблема формування здорового способу життя підростаючого покоління постає перед нами як медична, психологічна, педагогічна, соціальна, тому що здоров'я має специфіку проявлятися на фізичному, психологічному, соціальному рівнях. На сьогодні в Україні прийнято багато державних програм, спрямованих на пропаганду здорового способу життя; створено мережу «Центрів здоров'я», відкрито безліч різноманітних спортивних клубів, але значних позитивних зрушень у покращанні фізичного, духовного, психічного, соціального здоров'я школярів не відбувається.