Теоретико – методологічні засади дослідження ціннісної складової концепту «Радість»

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………….………………………………3

РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ В СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ……………….………………….…………….….……….…………5

1.1        Концепт як предмет наукового дослідження і як категорія лінгвокультури…………………………………………………….……………….…5

1.2.        Підходи до визначення сутності понять «картина світу» і «мовна картина світу»…………………………………………………….……………….…10

РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТ «РАДІСТЬ» ЯК ВИЗНАЧЕННЯ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ………………….……..….………….….………….….……….17

2.1. Теоретико – методологічні засади дослідження ціннісної складової концепту «Радість»…………….………….………….………………..……………17

2.2. Аналіз структурно – функціональних характеристик емоційного концепту «Радість» …………………….…….…….……………………….………22

ВИСНОВКИ……….………….………………………..…………………….29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…….……….….…………….…31

ВСТУП

Одним із успішно розвинутих досліджень в лінгвістиці на сьогоднішній день є вивчення концептів у лінгвокультурі мови. Концепти розглядають у таких аспектах, як лінгвістичний, культурологічний, філософський та в багатьох інших. Крім того, існує безліч їх класифікацій, інтерпретацій та методів дослідження.

Перш ніж перейти до вивчення концепту, слід зазначити тісний взаємозв'язок мови та культури, які, власне, становлять лінгвокультуру та відображають світогляд людини. Будь-яке явище у природі може бути описане та осмислене лише за допомогою слів. У свою чергу, мова також відчуває на собі вплив культури у міру її розвитку.

Система уявлень про світ, що складається у людини протягом усього життя, поступово збагачується новими знаннями, що формуються у загальні поняття. Ця сукупність складається з концептів, оскільки людина у процесі діяльності та спілкування мислить і діє у світі концептів, які мають певні ознаки та властивості.

Актуальність дослідження полягає у тому, що концепт «радість» - одне із найважливіших емоційних концептів, що є в основі світосприйняття носіїв мовної свідомості. Емоції належать до тих компонентів психічної дійсності, які чітко виділяються вже у повсякденному свідомості й у імені яких використовується, зазвичай, загальновживана лексика. Однак не завжди легко дати визначення тому, що таке радість, що таке гнів і т.д. Зазвичай емоції визначають і розмежовують, вказуючи ситуації, у яких вони, зазвичай, відчуваються, і описуючи стан, компонентом яких є; орієнтацією на розв’язання проблеми вивчення емоції та її концепту об’єктивованого у мові лінгвокогнітивістики та лінгвокультурології.

У фокусі нашого дослідницького інтересу є саме позитивні емоції, зокрема радість, яка, як зазначають дослідники, Н.А. Красавський,С.Г. Воркачев, В.І. Шаховський, Gizman, Koveczez на сьогодні вивчені ще недостатньо.

Об'єктом вивчення є ціннісно-образна складова концепту «Радість».

Як предмет дослідження розглядаються засоби мовної об’єктивації складової концепту «Радість» та його ціннісні характеристики.

Метою  роботи є дослідження концепту «Радість» у мовній картині світу.

Досягнення мети даної роботи передбачає послідовне вирішення наступних завдань:

а) охарактеризувати поняття «концепт»;

б) розглянути поняття «картина світу» та «мовна картина світу»;

в) визначити теоретико-методологічні засади дослідження засобів мовної ціннісної складової концепту «Радість»;

г) проаналізувати мовні засоби ціннісної складової концепту «Радість».

Мета і завдання роботи зумовили вибір основних методів дослідження, серед яких використовувались: гіпотетико-дедуктивний метод для добору фактичного матеріалу; порівняльно-порівняльний, описовий та статистичний методи, метод спостереження, метод асоціативного експерименту.