Особливості роботи з дітьми молодшого шкільного віку із заїканням

Державний вищий навчальний заклад

«Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Інститут післядипломної освіти та довузівської підготовки

Кафедра інноваційних технологій

ДИПЛОМНА РОБОТА НА ЗДОБУТТЯ ПЕРШОГО

(БАКАЛАВРСЬКОГО) РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ

на тему:

«Особливості роботи з дітьми молодшого шкільного віку із заїканням»

Виконала: студентка II курсу,

групи СОЛз – 21ст

спеціальності  – «Спеціальна освіта (Логопедія)»

 Феданюк В.С.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Чупахіна С. В.

Рецензент___________________

Івано-Франківськ – 2022 р.

Зміст

ВСТУП        3

РОЗДІЛ I. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ПРОБЛЕМ ЗАЇКАННЯ        6

1.1. Характеристика та класифікація заїкання        6

1.2. Причини виникнення та симптоматика заїкання        11

РОЗДІЛ II.МЕТОДИКИ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ, ЯКІ ЗАЇКАЮТЬСЯ         20

2.1. Аналіз сучасних методик подолання заїкання        20

2.2. Дослідження мовленнєвого розвитку молодших школярів із заїканням        23

РОЗДІЛ ІІІ. КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ПОДОЛАННЯ ЗАЇКАННЯ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ…………………………………………………29

3.1. Програма корекції заїкання в умовах закладу освіти        29

3.2. Ігри та вправи на подолання заїкання у дітей молодшого шкільного віку        39

ВИСНОВОК        44

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ        46

ДОДАТКИ        50

ВСТУП

  Актуальність дослідження. Заїкання – це порушення темпу, ритму та плавності усного мовлення, викликане судомним станом м’язів артикуляційного апарату.[8,с.25]..

Наявність у дітей  такого порушення мовлення, як заїкання, впливає на наступний  розвиток особистості дитини, впливає на її поведінку та емоційно-вольову сферу, порушує процес соціалізації.

Заїкання, на думку А. І. Кравченка, є одним із найбільш складних і тривалих мовленнєвих порушень. В даний час не існує єдиного погляду на природу заїкання через широкий спектр причин і умов його виникнення, різноманітність клінічних ознак, варіантів і форм особистісної реакції на дефект. Тому необхідно враховувати всі особливості перебігу захворювання[25,с.89]. .

Заїкання визнано у всьому світі важкою проблемою як теоретично, так і практично. На думку дослідників, проблема заїкання залишається невивченою через широкий спектр причин, різноманітність клінічних симптомів, варіантів та патологічних реакцій заїкання на його порушення [7,с.11]..

Проблема заїкання досліджувалася і вивчається досі великою кількістю вчених, окремої уваги заслуговують сучасні українські дослідники: В. Кондратенко, С. Конопля, А. Кравченко, З. Ленін. Проблеми психічного розвитку дітей, які заїкаються, досліджували Л. Волкова, Л. Успенська, М. Хватцев та В. Шкловський. Цій темі також присвячені роботи В. Астапова, Н. Власова, М. Панфілова та А. Прихожана. Питання про особливості поведінки дітей, що заїкаються, виникають у працях С. Валявка, В. Калягіна, Л. Макшанцева, Т. Овчиннікова, але дослідження цієї теми є значущим і недостатньо розглянутим.

Заїкання – серйозне порушення мови, при якому на плавність мови впливають скорочення м’язів мовної системи. Аналіз наукової літератури показує, що заїкання зазвичай виникає через ослаблення нервової системи, викликане інфекційними захворюваннями, несприятливою вагітністю та недостатнім вихованням. Можна стверджувати, що заїкання є стійким і, як правило, не зникає без медичного, педагогічного та батьківського втручання.

Мета дослідження: теоретичне обґрунтувати,  експериментально перевірити методику організації корекційної роботи з подолання заїкання в молодшому шкільному віці Для реалізації мети дослідження необхідно вирішити наступні завдання: