Нетрадиційні художні техніки як засіб розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку

Тема: «Нетрадиційні художні техніки як засіб розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку».

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1.        ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ НЕТРАДИЦІЙНИХ ХУДОЖНІХ ТЕХНІК

1. Сутність поняття «творчі здібності». Розвиток творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку як психолого-педагогічна проблема ……...7
2. Нетрадиційні художні техніки: загальна характеристика ……………..17
3. Нетрадиційні художні техніки та матеріали в образотворчій діяльності дітей старшого дошкільного віку ……………………………………….20

Висновки до першого розділу ………….……………..…………….………..24

РОЗДІЛ 2.        ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ НЕТРАДИЦІЙНИХ ХУДОЖНІХ ТЕХНІК

1. Аналіз станупроблеми впрактиці роботи з дітьми старшого дошкільного віку …………………………….…………………………..25
2. Рекомендації щодо організації та проведення занять з опанування нетрадиційних художніх технік  дітьми старшого дошкільного віку як однієї з умов розвитку творчих здібностей дітлахів ….……………….32

Висновки до другого розділу …………………………………...…………….43

ВИСНОВКИ ……………………………………………….……………..……..44

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………46

ДОДАТКИ ………………………………………..……………………………..48

ВСТУП

Актуальність дослідження.Вивчення основ образотворчого мистецтва займає одне з важливих місць у системі естетичного виховання. Залучення дитини до образотворчого мистецтва створює основу до формування та розвитку естетичних здібностей, та здатність здібностей сприймати світ і творити за законами краси - це дуже важлива складова формування людських якостей.

Шляхи найбільш ефективного розвитку творчих здібностей дитини протягом XX ст. досліджували багато психологів і педагогів: М. Арнаудов, Р. Арнхейм, Л. Виготський, В. Левін, О. Лук, О. Никифорова, Б. Теплов, П. Якобсон та ін. Великий внесок у розробку психологічних принципів творчого розвитку дітей дошкільного й молодшого шкільного віку внесли Л. Венгер, В. Давидов, Д. Ельконін, А. Запорожець та ін. Так, вітчизняними (Л. Богоявленська, О. Лук, О. Матюшкін, В. Моляко, Я. Пономарьов, Я. Шубінський) та зарубіжними (Д. Гілфорд, А. Маслоу, К. Роджерс, Ч. Спірмен) дослідниками вивчалися різні аспекти проблеми творчих здібностей: їх природа, компоненти, критерії та показники розвитку, методи і прийоми формування. У той же час, більшість із цих питань усе ж залишаються дискусійними, що свідчить про складність та багатозначність досліджуваної проблеми.

Вченими неодноразово підкреслювалася думка, що формування здібностей є керованим психолого-педагогічним процесом, що включає вплив на мотиви творчої діяльності (О. Дусавицький, О. Киричук), пізнавальні інтереси (Н. Бібік, Г. Щукіна), загальнонавчальні вміння (Н. Каневська, Н. Підгорна). Разом із тим, серйозними перешкодами у справі впровадження новітніх методів та прийомів розвитку творчих здібностей дітей є, по-перше, тривалий перехід з авторитарної до особистісно орієнтованої моделі взаємодії педагога з вихованцем, який реалізовано далеко не у всіх дошкільних навчальних закладах, по-друге, недостатня розробленість системи роботи з розвитку творчих здібностей, особливо, що стосується роботи з дітьми, які мають вади психофізичного розвитку.

Разом із тим, світова психологічна думка пропонує чималий арсенал методик роботи з дітьми, що знайшли теоретичне та практичне підтвердження. Проте їх застосування в умовах традиційного українського дошкільного закладу вимагає попередньої апробації, адаптації з урахуванням вітчизняного менталітету, особливостей системи навчання та індивіда, так і суспільства в цілому, зумовили постійну увагу до різних її аспектів.

Творчі здібності існують в кожній дитині. Творчість - це природна функція мозку, яка виявляється і реалізується у діяльності при наявності спеціальних здібностей у тій чи іншій конкретній діяльності. Творчість - це не тільки труд художника, артиста, вченого; вона може проявитися в іншій діяльності, результатом якої будуть конкретні ідеї і продукти, так і самі дії.