Методика формування розмовного мовлення дітей старшого дошкільного віку

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ РОЗМОВНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ………………………………………….…………….….8

1. Поняття «розмовне мовлення», його види………………………...8
2. Ознаки розмовного мовлення…………………………………......19
3. Формування розмовного мовлення……………………………….25
4. Психолого-педагогічні особливості формування розмовного мовлення дітей старшого дошкільного віку…………………………………...34

Висновки до першого розділу……………………………………………45

РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ РОЗМОВНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ………………………………………………………….46

2.1. Результати констатувального етапу експерименту………………...46

2.2. Формування у дітей старшого дошкільного віку розмовного мовлення………………………………………………………………………….68

2.3. Аналіз результатів контрольного етапу дослідження……………...87

Висновки до другого розділу…………………………………………...100

ВИСНОВКИ……………………………………………………………...102

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….107

ДОДАТКИ………………………………………………………………..119

ВСТУП

Актуальність та проблема теми дослідження зумовлена державними документами щодо мовної політики в Україні; сучасними вимогами до формування національно свідомої мовної особистості на всіх освітніх етапах від дошкілля до вищої школи. Витоки формування мовної особистості сягають раннього і дошкільного віку. У Базовому компоненті дошкільної освіти визначено кінцеві результати формування мовлення випускника дошкільного закладу як сформованість у нього різних видів мовленнєвої (діалогічної, монологічної, фонетичної, лексичної) та комунікативної компетенції (А. Богуш).

Проблема формування мовлення дітей дошкільного віку розглядалась класиками педагогічної науки, зокрема Я.-А. Коменським, К. Ушинським, С. Русовою, І. Огієнком, Є. Тихеєвою, Є. Водовозовою, В. Сухомлинським, а також психологами Л. Виготським, Д. Ельконіним, О. Лурієм, А. Марковим, С. Рубінштейном та ін.).

На сучасному етапі формування мовлення дітей дошкільного віку досліджується в різних напрямах: психолінгвістичному (І. Зимня, О. Леонтьєв, Т. Піроженко, О.Шахнарович та ін.), лінгвістичному (М.Кочерган, Т. Ладиженська, Л. Мацько, М. Плющ, В. Русанівський, Л. Щерба та ін.), педагогічному (А. Арушанова, Л. Ворошніна, В. Захарченко, А. Зрожевська, О. Ушакова та ін.), лінгводидактичному (А. Богуш, О. Біляєв, М. Вашуленко, Н. Гавриш, С. Караман, Л. Паламар, М. Пентилюк та ін.).

Учені розглядають і більш часткові аспекти формування мовлення дітей, а саме: становлення і розвиток мовлення дітей раннього віку (А. Богуш, Н.Гавриш, Т. Науменко, О. Саприкіна та ін.), виховання у них звукової культури мовлення (В. Борова, О.Трифонова та ін.); формування діалогічного мовлення (Н. Луцан, Г. Чулкова та ін.); навчання різних видів розповідей (Л. Березовська, О. Білан, Н. Водолага, Н. Гавриш, С. Ласунова, Н.Луцан, І. Попова та ін.), розвиток виразності мовлення (О.Аматьєва, С. Хаджирадєва та ін.).

Зауважимо, що проблема формування в дошкільників розмовного мовлення не була предметом спеціального дослідження, розглядалися лише окремі питання  цієї проблеми (формування діалогічного, монологічного мовлення).  Разом із тим, спостереження за спонтанним мовленням дітей у групах дошкільних закладів засвідчили наявність низки суперечностей, як-от:

• недостатнє наукове вивчення специфіки розмовного мовлення дітей на етапі дошкільного дитинства і повсюдне використання дітьми нестимульованого розмовного мовлення з порушеннями нормативної вимови;
• відсутність науково обґрунтованих методичних рекомендацій з формування розмовного мовлення дітей дошкільного віку і нагальна вимога дошкільної практики в спеціально розроблених педагогічних технологіях;
• непідготовленість вихователів до роботи з формування розмовного мовлення дітей і ненормативність розмовного мовлення дітей.

Означені суперечності зумовили вибір теми дослідження «Формування розмовного мовлення дітей старшого дошкільного віку».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження входить до плану наукових студентських досліджень кафедри педагогіки і психології (дошкільної та корекційної) імені професора Т.І Поніманської Рівненського державного гуманітарного університету.