Essays.club - Получите бесплатные рефераты, курсовые работы и научные статьи
Поиск

Експериментальне дослідження процесу формування пізнавальної активності дошкільників засобом інтегрованих занять

Автор:   •  Март 8, 2018  •  Курсовая работа  •  11,438 Слов (46 Страниц)  •  224 Просмотры

Страница 1 из 46

Зміст

Розділ I. Теоретичні аспекти формування пізнавальної активності у дітей старшого дошкільного віку…………………………………………………………3

1.1. Психолого-педагогічна характеристика пізнавальної активності дошкільників…..…………………………………………………………………….8

1.2. Форми організації математичного розвитку дошкільників………………………………………………………………………..16

1.3. Вплив інтегрованих занять на формування пізнавальної активності у дітей старшого дошкільного віку………………………………………. ………...21

Розділ II. Експериментальне дослідження процесу формування пізнавальної активності дошкільників засобом інтегрованих занять…………..25

2.1. Констатувальний  етап……………..………………………………….25

2.2. Формувальний етап………………..…..………………………………..32

2.3Контрольний  етап…..……………………………………………………38

Висновок……………………………………………………………………..

Рекомендації…………………………………………………………………

Додатки………………………………………………………………………

Література……………………….…………………………………………..

Вступ

 Сучасний підхід до побудови освітньо-виховного процесу базується на ставленні до дошкільного віку як унікальному періоду розвитку особистості. Саме в цей період у дітей відбувається зародження первинного, елементарного образу світу, який збагачується і вдосконалюється протягом усього подальшого життя. Розвиток у дітей пізнавальної активності є одним з пріоритетних завдань дошкільної освіти, вирішення якого можливо лише в цілісному виховно-освітньому процесі, який багато в чому визначає ефективність створення необхідних передумов подальшого успішного навчання дітей у школі.                        Проблема формування різних аспектів пізнавальної активності відображено у вітчизняній та зарубіжній філософській літературі: (Н. А. Бердяєв, Г. Гегель, К. А. Гельвецій, Д. Дідро, В. В. Зеньковський, Г. В. Лейбніц, Н. А. Лоський, В.В. Розанов, В. С. Соловйов, та ін), а також у психологічних (К. А. Абульханова-Славська, Г. С. Батищев, Д. Б. Богоявленська, Л. І. Божович, Л. С. Виготський, А. І. Красія, Н. С. Лейтес, А. К. Маркова, AM Матюшкін, С. Л. Рубінштейн та ін.) та педагогічних дослідженнях (Б. П. Єсіпов, Г. М. Лебедєв, Ф.І. Харламов, Г. І. Щукіна, Т. І. Шамова та ін.).

У сучасних психологічних дослідженнях пізнавальна активність розглядається через призму уявлень про мотивацію, потреби, інтереси особистості. Основним методологічним принципом, який визначає дослідження мотиваційної сфери у вітчизняній психології, є положення про єдність динамічної (енергетичної) і змістовно-смислової сторони мотивації. В останні десятиліття в педагогіці проблема формування пізнавальної та творчої активності у дошкільників вивчалася в контексті організації різних видів дитячої діяльності (I.A. Блащук, Г. В. Биховець, I.H. Вахрушева, Е. С. Дьоміна, В.В. Зайко, Т. І. Іванова, Т. Г. Казакова, Р. І. Капустіна, Н. І. Кашуба, Т. С. Комарова, А. І. Савенков, Ю. П. Рюміна та ін.).За даними відомих вітчизняних педагогів, значним потенціалом у розвитку пізнавальної активності старших дошкільників мають заняття з формування елементарних математичних уявлень (Ф. Н. Блехер, С. І. Волкова, JI.B. Глаголєва, Г. С. Костюк, A.M. Леушина, Н.А. Менчинська, Є. І. Тихеева). При розробці методики формування цих уявлень автори в першу чергу виділяли такі методи, які сприяють організації практичної діяльності дітей та дають можливість використовувати математичні знання у продуктивній діяльності.        На основі концепції формування елементарних математичних уявлень у дошкільників, розробленої A.M. Леушиною, вивчалися різні питання математичного розвитку дітей (P.JI. Березіна, Т. І. Єрофеєва, З. А. Михайлова, В. П. Новикова, Л. І. Павлова, Л. М. Павлова, А. А. Смоленцева, Т. В. Тарунтаева, Є.О. Тарханова і ін.). Успішність навчання математики дослідники ставили в пряму залежність від ступеня сформованості пізнавальної активності дошкільнят, яка істотно зростала в умовах поєднання елементарної математичної діяльності з конструювальною діяльністю. При цьому було виявлено, що інтегрований зміст заняття, яке побудоване на взаємозв’язку елементарної математичної діяльності та конструювання, має великий потенціал формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку, ніж окрема робота із змістом кожної з цих діяльностей. Деякі автори (B.C. Безрукова, М. М. Берулава, М.Б. Лазарєва та ін.), стверджують, що, підкоряючись універсальному закону гетерозису (зміни, перетворення), будь-який предметний зміст, збагачений інтегративними зв'язками (не тільки тематично, але і операціонально-діяльнісно) має розвивальні резерви. Інтеграція змісту освіти, на думку багатьох дослідників, є однією з педагогічних умов, яка ефективно впливає на розвиток емоційно-інтелектуальної сфери особистості дитини.                                                

...

Скачать:   txt (130.7 Kb)   pdf (449.5 Kb)   docx (1 Mb)  
Продолжить читать еще 45 страниц(ы) »
Доступно только на Essays.club