Музична грамота (теорія музики) Лад. Тональність.

Музична грамота (теорія музики)

Лад. Тональність.

1.Мажорні та мінорні лади.

Лад – це система взаємодії стійких та нестійких звуків.

Мажорним називається лад, стійкі звуки якого утворюють великий або мажорний тризвук.

Мажорний лад має два різновиди:

       натуральний: 1-1-0.5-1-1-1-0.5

       гармонічний: 1-1-0.5-1-0.5-1.5-0.5 (     понижується VI ст.)

Мінорним називається лад, стійкі звуки якого утворюють малий або мінорний тризвук.

Мінорний лад має три різновиди:

       натуральний: 1-0.5-1-1-0.5-1-1

       гармонічний: 1-0.5-1-1-0.5-1.5-0.5 (     підвищується VIІ ст.)

       мелодичний:  1-0.5-1-1-1-1-0.5 (     підвищуються VI таVII ст.,    - як  натуральний).

2.Стійкі та нестійкі ступені. Головні та побічні ступені.

До стійких ступенів належать перший, третій та п’ятий ступені, решта – нестійкі. Спрямованість нестійких ступенів у стійкі називається тяжінням. Перехід нестійких ступенів у стійкі називається ладовим розв’язанням.

Лад має головні та побічні ступені. До головних ступенів належать перший ступінь – тоніка,четвертий - субдомінанта та п’ятий - домінанта. Інші ступені (другий – низхідний ввідний, третій – верхня медіанта, шостий – нижня медіанта та сьомий – висхідний ввідний ступінь) вважаються побічними.

3. Тональність. Квінтове коло тональностей.

Висотне положення ладу, що визначається висотою тоніки, називається тональністю.

Квінтове коло – це порядок розташування мажорних та мінорних тональностей: дієзних по ч.5 вгору, бемольних – по ч.5 вниз. У кожній наступній тональності кількість ключових знаків збільшується на один.

                                                            C-dur

                                                            a-moll

                                              F-dur                     G-dur

                                              d-moll                   e-moll

                                       B-dur                                   D-dur

                                      g-moll                                   h-moll    

                              Es-dur                                                   A-dur

                              c-moll                                                   fis-moll

                                  As-dur                                          E-dur

                                  f-moll                                           cis-moll  

                                          Des-dur        Ges-dur        H-dur

                                          b-moll          es-moll        gis-moll

                                          Cis-dur         Fis-dur        Ces-dur

                                           ais-moll       dis-moll       as-moll

  Порядок  дієзів: фа-до-соль-ре-ля-мі-сі; порядок бемолів: сі-мі-ля-ре-соль-до-фа.

4. Паралельні, одноіменні  тональності.

Паралельні тональності – це мажорна та мінорна тональності, які мають однакову кількість ключових знаків та  розташовані одна від одної на відстані м.3 (наприклад, C-dur – a-moll).

Одноіменні тональності – це мажорна та мінорна тональності, які мають однакові тоніки (наприклад,

C-dur – c-moll).

Енгармонічно рівними називаються тональності, які мають однаковий ладовий нахил, розташовуються на однаковій висоті, але тоніки їх називаються по-різному (напр., H-dur = Ces-dur; es-moll = dis-moll).

Інтервал

1.Тонова та ступенева величини інтервалів.

Сполучення двох звуків за висотою називається інтервалом. Нижній звук є основою інтервалу, а верхній – його вершиною.

Інтервал, звуки якого беруться послідовно, називається мелодичним інтервалом.

Інтервал, звуки якого беруться одночасно, називається гармонічним інтервалом.

Інтервали в межах октави називаються простими (прима, секунда, терція, кварта, квінта, секста, септима, октава).  Інтервал має дві величини: ступеневу або кількісну та тонову або якісну.

Кількість ступенів звукоряду між основою та вершиною визначає ступеневу величину та назву інтервалу: прима - 1; секунда – 2; терція – 3; кварта – 4; квінта  – 5; секста – 6; септима – 7; октава – 8.