Софія Київська – унікальна пам’ятка культового живопису Русі

Факультет економічних наук

Реферат

З дисципліни «Історія української культури»

на тему: «Софія Київська – унікальна пам’ятка культового живопису Русі»

Миколаїв – 2017

Зміст

Вступ.        3

Розділ 1. Історія заснування собору        4

Розділ 2.  Архітектурно - художній  образ Софіївського Собору        5

2.1). Архітектура        6

2.2). Фрески        7

2.3). Іконостас        9

2.4). Мозаїка        10

2.5). Графіті        12

Розділ 3. Цікаві свідчення        13

Висновок        15

Джерела        16

Вступ.

У кожного народу є свої національні святині. Для українців − це Софія Київська, історико-архітектурний заповідник національного значення. Найвеличнішою спорудою Національного заповідника «Софія Київська» є Софіївський собор, який втілив у собі тисячолітню історію нашої держави, синтезував релігійні, суспільно-політичні і естетичні відчуття народу,  - це визначна пам'ятка матеріальної культури,  видатний археологічний об'єкт та художній шедевр.  У 1990 р. собор разом з ансамблем монастирських споруд на його подвір’ї занесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

З давніх-давен відомо, що не можливо збудувати майбутнього, не знаючи власного минулого.  Саме тому актуальність цієї роботи можна виразити словами відомого мистецтвознавця Ф. Шміта: «У старому мистецтві – душа наших предків і, отже, наша душа: оскільки у нас живуть покоління, які давно пішли у могилу … Треба знати, хто ми такі, що ми можемо і чого не можемо».

Об’єкт дослідження: Софія Київська – унікальна історична та духовна пам’ятка українського народу.

Предмет: історія, архітектура та  монументальний живопис Софії Київської.

Мета: ознайомитись з архітектурною  пам’яткою культового живопису Русі.

Завдання: використовуючи історичні джерела, публіцистичну літературу, електронний ресурс дослідити  історію побудови Софіївського собору, особливості його архітектурно-художнього образу.

Розділ 1. Історія заснування собору

Історія виникнення цього собору дуже заплутана й не до кінця ясна. Також немає єдиної думки в питанні дати будівництва храму. «Новгородський перший літопис» говорить, що Софійський собор був закладений Ярославом Мудрим в 1017 році. В той же час, «Повість минулих літ» розповідає про те, як Ярослав заклав церкву святої Софії в 1037 році. Можливо, зведення собору велося у два етапи, але вірогідно те, що в 1051 році в ньому вже був перший митрополит, хиротонисан Ілларион. Отже, засновником собору літописні джерела визначають київського князя Ярослава Мудрого.

Інші джерела дають можливість пов'язувати заснування собору з іменем Володимира Великого. Сучасник будівництва собору митрополит Іларіон Київський у своєму «Слові про Закон і Благодать», згадуючи Софійський собор, говорить, що в його створенні Ярослав завершив справу свого батька Володимира. До того ж німецький єпископ Тітмар Мерзебурзький згадує функціонуючий Софійський монастир у Києві вже в 1018 році.

Останніми роками набула популярності гіпотеза про заснування Софії Київської князем Володимиром. Доктор історичних наук Надія Нікітенко, підтримана кандидатом історичних наук В'ячеславом Корнієнком, висунула гіпотезу: храм закладено 4 листопада 1011, освячено 11 травня1018, спорудження розпочав Володимир Великий, завершив Ярослав Мудрий. Ця концепція побудована на підставі нової інтерпретації світських фресок та знайдених на фресках собору графіті, датованих 1018/21, 1019, 1022, 1023, 1028, 1033 і 1036 роками; на підставі свідчень Іларіона та Тітмара [1].