Житійна література Київської Русі

Зміст

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ІСНУВАННЯ ЖИТІЙНОЇ ЛІТЕРАТУРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ 5

1.1. Житія святих як жанр літератури 5

1.2. Місце житійної літератури в писемній спадщині Київської Русі 9

1.3. Особливості канону в житійних творах Київської Русі 16

Висновки до розділу 1 19

РОЗДІЛ 2. ЖИТІЯ КНЯЗІВ У АГІОГРАФІЧНІЙ ПРОЗІ КИЇВСЬКОЇ РУСІ 20

2.1. Княжі житія як особливий спосіб життєпису святих 20

2.2. Особливості «Житія княгині Ольги» 23

2.3. Житіє князя Володимира 28

2.3.1. Житійні елементи в похвальній прозі Х–ХІІ століть 28

2.3.2. Своєрідність канонічного життя Володимира як хрестителя Русі 33

Висновки до розділу 2 38

РОЗДІЛ 3. ЗОБРАЖЕННЯ СВЯТИХ ПРАВЕДНИКІВ В АГІОГРАФІЧНИХ ТВОРАХ КИЇВСЬКОЇ РУСІ 40

3.1. Основи формування образу святого мученика в агіографічній літературі Київської Русі 40

3.2. Реалізація біблійного мотиву братовбивства у житійному змалюванні святих Бориса та Гліба 42

3.3. Житіє Феодосія Печерського як зразок канонічного агіографічного твору 46

Висновки до розділу 3 50

ВИСНОВКИ 52

Список використаної літератури 55

ВСТУП

Українська література має давню традицію. Вона бере свій початок від красного письменства часів Київської Русі. Фольклор Київської Русі відображав народну ідеологію, звеличував просту людину. Натомість ораторська, проповідницька і житійна проза, яка активно розвивалася після прийняття на Русі християнства, описувала подвижництво святих праведників.

Середньовічна література не раз була об’єктом наукових студій Д. Чижевського, П. Білоуса, О. Сліпушко, О. Александрова, І. Ісіченка, В. Перетца, В. Соболь та ін. Актуальність дослідження полягає в тому, що на сьогодні немає комплексного дослідження, присвяченого аналізові агіографічної прози Київської Русі.

Оскільки житійна література Київської Русі розвивалася під впливом візантійської агіографії і лише згодом почала функціювати як оригінальний жанр, мета бакалаврської роботи – проаналізувати оригінальну житійну літературу Київської Русі.

Об’єкт дослідження – житійна література Київської Русі.

Предмет – особливості представлення святих у княжих житіях Київської Русі.

Поставлена мета, предмет та об’єкт дослідження передбачають реалізацію таких завдань:

а) з’ясувати теоретичне підґрунтя існування житійної літератури Київської Русі;

б) визначити місце житійної літератури в писемній спадщині Київської Русі;

в) окреслити особливості канону житійної прози;

г) описати принципи формування образу святого мученика в агіографії Київської Русі;

ґ) проаналізувати княжі житія як особливий спосіб життєпису святих;

д) окреслити характерні риси образів Ольги та Володимира в житіях;

е) визначити особливості житійного представлення біблійної теми братовбивства в образах Бориса і Гліба.

Специфічність об’єкта дослідження, мета і завдання роботи зумовили застосування таких методів: порівняльний метод – для визначення оригінальних та запозичених сюжетів у житійній прозі; порівняльно-історичний – для визначення еволюції побудови образів святих у хронологічному зрізі; філологічний метод – для аналізу ідей та змісту житій, ґрунтовного текстологічний аналізу на основі якого зроблено робити висновки про особливості образності і мовного оформлення житійної літератури. Також у роботі використано елементи